Основним принципом при проведенні люстрації має бути дотримання прав людини — експерт

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що проміжне рішення Венеціанської комісії щодо необхідності допрацювання закону "Про очищення влади (люстрацію)" правомірне і слушне. Про це він заявив у коментарі для Gazeta.ua

"Венеціанська комісія фактично підтвердила мої зауваження щодо цього закону, які я висловлював відразу після його ухвалення, - каже фахівець. - Насамперед у законі слід змінити критерії люстрації. Вони охоплюють надто багато громадян. Вважаю, що під люстрацію мають потрапити лише державні службовці першого, другого і третього рангів, тобто найвищі посадовці. А чиновників з четвертого по сьомий ранг взагалі не треба чіпати. По-друге, не має бути такої установки: звільняти усіх без розбору".

На думку правозахисника, люструвати певного чиновника потрібно лише після заяви щодо нього фізичних чи юридичних осіб.

"Відтак він має пройти перевірку у відповідному органі люстрації, - зазначає експерт. - Люстраційний комітет повинен бути незалежним органом і мати можливість також проводити перевірку службовців за власною ініціативою. До комітету мають входити люди, які користуються суспільною довірою, аби підхід до процесу люстрації був справедливим. Щоб очищення влади не сприймалося як намагання звести з кимось рахунки чи помститися".

Необхідно також змінити процедуру люстрації суддів, упевнений фахівець. Вона має відповідати усім демократичним засадам.

"Недоліком закону є те, що з-під люстрації вивели обраних осіб, зокрема депутатів та мерів, - продовжує правозахисник. - А вони теж ухвалювали неправомірні рішення, займалися корупційними справами. Мери та голови сільських і селищних рад незаконно виділяли земельні ділянки, продавали майно громад тощо. Але їх люструвати не можна. Це один з недоліків цього закону. У цьому плані люстраційні критерії мають бути розширені".

Не можна робити відкритим реєстр люстрованих осіб, зауважує фахівець.

"Нам треба взяти позитивний досвід інших пострадянських країн. Скажімо, у балтійських країнах теж була люстрація. Там якщо людина, яка підпадала під люстраційний закон, добровільно писала заяву і йшла з державної служби, її ніхто не переслідував. Інформацію щодо таких осіб віднесли до державної таємниці. Тобто, іди собі мовчки і ніхто тобі не дорікне, якщо ти не здійснював злочинів. Нема такого, щоб десь друкували їхні прізвища. Бо має діяти презумпція невинуватості особи та індивідуальний підхід до кожного чиновника. Справа не в тому, що людина працювала у владі за часів Януковича, а в тому, які конкретно дії вона скоїла. Основним принципом при проведенні люстрації має бути дотримання прав людини. Інакше матимемо масу звернень до Європейського суду", - підсумовує Євген Захаров.

×