Ексклюзивний коментар Юрія Луценка для Gazeta.ua щодо єдиного кандидата від опозиції на президентських виборах 2015 року.
- Зрозуміло, що узгодження єдиного кандидата є складним питанням. Ніхто й не вимагав його оголошення на мітингу опозиції 18 травня вже і негайно. Але заявити про рішення це зробити до певної дати, наприклад до кінця року, з моєї точки зору було необхідним.
Єдиний кандидат від опозиції став би потужним мобілізуючим сигналом для українського суспільства. Зробив би перемогу над Януковичем надзвичайно вірогідною, фактично неминучою. Це рішення внесло би паніку в струнку нині систему каральних органів, судів та адмінресурсу. Багато хто з функціонерів та фінансистів режиму Януковича як мінімум почали би тихий саботаж, а ближче до виборів - і відкритий перехід на сторону більшості виборців.
Натомість 18 травня ми почули про абсолютно протилежний план - іти за президентською булавою всім лідерам усіх опозиційних сил поодинці. В умовах максимальної концентрації грошей, медіа та адмінресурсу "межгірським сімейством", вважаю таке рішення грубою помилкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яценюк, Кличко та Тягнибок узяли публічне зобов'язання щодо спільної стратегії
По- перше, історія виборів свідчить, що в умовах фальсифікацій Партією регіонів перевага демократичних сил складала лише 5-7%. Окремішні кампанії різних опозиційних лідерів волею чи неволею роблять прихильників різних опозиційних сил конкурентами на час кампанії. Досить пари різких або непродуманих висловів з котрогось боку - і ображений виборець не піде голосувати, а тим більше агітувати за конкурента у другому колі.
По- друге, конкуренція опозиційних кандидатів дає легку можливість маніпуляцій у контрольованих владою засобах масової інформації. Це значно полегшує їм завдання виводу в друге коло виборів зручного для Януковича спаринг- партнера.
І головна проблема - неузгодженість єдиного кандидата в президенти ставить під великий сумнів здатність опозиції домовитися в разі перемоги про єдину команду і єдиний план змін у країні. Що відбувається в результаті такої внутрішньої конкуренції ми добре памятаємо з 2005 року.
І тим не менше, не варто посипати голову попелом. Те, в чому помилилися політики, можуть ще виправити власне виборці. Якщо вони думають так само як і я, то вже до весни наступного року в нас буде явний фаворит народної підтримки і решта політиків, які дбають не про свій інтерес, а про загальну перемогу, муситимуть зняти свої кандидатури.
7 
8759
Коментарі
60