- Змінити форму - не значить зробити реформу. Поки очікування суспільства від нової поліції і її фаховий рівень не співпадають, - гововорить колишній прокурор Віктор Шемчук.

Як загалом оцінюєте реформу в МВС?
- Є два завдання для нагального вирішення. Перше - фаховість. Наразі поліцейські не мають ні життєвого досвіду, ні досвіду керувати підлеглими, ні фахової освіти. Усе - через стислі строки підготовки. У США поліцейського готують рік. Наші ж наразі добре навчені фотомистецтву, носити людей через калюжі. Та не навчені, як діяти у випадку екстремальних ситуацій, коли побачать зброю в руках у зловмисника. Тому щотижня має бути щонайменше 4 години правничої освіти, тренінги чи навчання у юридичних закладах. Головне - підібрати найкращих тренерів.
І друге. На жаль, діяльність поліції ще не має достатнього правового врегулювання. Потрібно негайно приймати галузеві закони. Їм доведеться затримувати злочинців, застосовувати спецзасоби і зброю. Можуть бути скарги на поліцейських. Або навіть порушення проти них кримінальних проваджень. Важливо, щоб працівники патрульної поліції були захищені, знали свої права. Щоб у них не пропало бажання працювати далі.

Але на це все потрібен час.
- Уже навесні Україну може поглинути кримінальний шторм. Гірший, ніж на початку 1990-х. Такої кількості незаконної зброї, яка є зараз в людей, в Україні не було ніколи. Тому треба завершити реформи якомога швидше. Щоб у новий рік увійти з бюджетом, в якому буде передбачено кошти і на нову поліцію, і на діяльність антикорупційного бюро, і на національну службу розслідувань.
Зараз правоохоронна система перебуває в стані турбулентності, якогось керованого хаосу. Стабільними ще є суди, недобита прокуратура і кістяк, який поки що не пішов з МВС. Деякі функції органи вже втратили - не відслідковують процеси у кримінальному світі. Фактично, вже немає карного розшуку, знищено УБОЗ, втрачено кадровий потенціал аналітиків, які працювали над системою профілактики і проблем злочинності. Функції цих підрозділів передаються на "потім", в нікуди.

Між міліціонерами і поліцейськими можливе протистояння?
- На жаль, так. Поліція - герої, хоч вони ще нічого не зробили. А міліцію, на якій лежить весь тягар боротьби із щоденною злочинністю, уже затоптали. Хоча там ще залишилися фахівці, які в голові тримають більше інформації, ніж будь-яка картотека. Не можна їх втрачати. На цій, кращій базі, треба зробити правильну кримінальну поліцію, що не матиме міліцейських вад. І до якої буде позитивно ставитися суспільство.
Хочу застерегти від поспіху. Бо так можна легко знищити систему кримінальної міліції. Людей, які ще продовжують боротьбу з загальнокримінальними злочинами, організованими групами, бандитизмом, корупцією. А чи є ким їх замінити?
Є й інша небезпека - щоб нова поліція не набралася від міліції того найгіршого, за що її не люблять.

Чому почали саме з патрульної поліції?
- Патруль було найлегше запустити в роботу. Наступним кроком може бути розподіл на муніципальну і загальнодержавну.поліцію. Муніципальна має відповідати за ситуацію в місті, районі чи області і забезпечувати повністю дотримання закону на цій території. Загальнодержавна має розслідувати злочини і передавати їх до суду. Крадіжку велосипеда мають розслідувати поліцейські і місцева муніципальна поліція. А вбивства, зґвалтування, корупційні дії, грабежі і розбої мають бути в провадженні служби розслідувань. Отже, на території мала би бути диференційована підслідність: по нетяжких злочинах - у місцевих поліцейських, по тяжких - у слідчих. Це є у багатьох країнах і дає позитивні результати.
Нам часто розказують, що у Грузії взяли, і за один день все поміняли. Неправда. Там теж поміняли патруль - видиме обличчя поліції. А залишили фахову складову міліції, доповнивши її новими кадрами. Це як у хлібі - взяти закваску і доповнити її борошном. Нам цю закваску треба знайти серед міліцейських підрозділів. Школи кримінологів у Львові, Харкові, Одесі, Києві завжди були дуже сильними.

Як відсіяти негідників?
- Службові перевірки, поліграф, плюс активні громадяни. Невже в районі, де працює дільничий, люди не знають, що це за людина? Знають. А чому мовчать? Якщо патруль доведе свою ефективність, то люди почнуть довіряти новим органам. Не на кухні будуть скаржитися на здирництво, а писатимуть заяви і добиватимуться кари корупціонерам.
Система запобіжників має відсіяти також людей, що застосовували психічне чи фізичне насильство до підозрюваних. Також безсердечних і бездушних, навіть якщо це сталося через професійну деформацію. Їм у новій поліції не місце.
Від людського фактору ніхто не застрахований. Головне, щоб цим не скористалися реваншисти, які захочуть довести, що поліція це погано, а реформи це зло. Що "ми нічого не робимо, лише реформуємо, а треба стабільність".

Як зробити, щоб справи розслідувалися швидко, але не закривалися для галочки?
- Забрати діючий зараз принцип - показники понад усе. Стимулом розкривати злочини має бути зарплата. Людина, яка працює і розкриває злочини має отримувати в рази більше тієї, що байдикує. По-друге, має бути не важливим, скільки ти завів кримінальних чи адміністративних проваджень. Чільним має бути питання - скільки за результатом розслідування суд виніс вироків, скільком злочинам вдалося запобігти.

Вже розпочався відбір нових прокурорів. Які принципи тут мають домінувати?
- Працівники прокуратури проходять зараз атестацію, здають іспити, з них буде набрано 700 нових прокурорів. Це добре. Але я не є прихильником підходу, коли спочатку екзаменують прокурорів на місцях, і лише потім - керівництво. Чому спочатку не здають іспити заступники Генерального прокурора, прокурори регіонів і їх заступники, працівники апарату Генпрокуратури? Хай би вони й показали приклад.
Несподіванкою для іноземних реформаторів став фаховий рівень працівників української прокуратури. Він виявився набагато вищим, ніж очікували. Бо ці люди щоденно роблять реальну роботу на місцях, а не просиджують в апараті. Більшість із них набрали вище 70 балів, є й результати 97 балів зі 100 можливих. Деякі навіть апелювали, що в тесті є по дві правильні відповіді і довели це.
Головний акцент має бути зроблений на відборі керівників прокуратур. Бо тут, в тісному колі, один про одного все знають. Не бере прокурор району хабарів - не беруть і його підлеглі. Тоді цей орган має повагу в окрузі. Інакше рівень довіри, як і в цілому у державі - "кефірний", 2,5 відсотка.
За 17 років, що я працював у прокуратурі, ми кожних два роки переживали якісь реформи. То зміни законів, то нові кодекси, то побудова роботи за французьким досвідом, то за німецьким. Думаю, на експериментах треба ставити крапку. Пора створити українську прокуратуру з українським досвідом. Заснувати власні традиції. Щоб за досвідом їздили до нас.

Що робити із тими, хто не пройде відбір, кого скоротять?
- Вони не пропадуть. Будуть хорошими адвокатами і нотаріусами. Можуть піти й у поліцію, адже такий прокурор матиме більший фаховий досвід, ніж рядовий новообраний поліцейський. Ми мали майже 20 тисяч прокурорів. Після реформи їх має залишитися не більше 5 тисяч.

Які запобіжники мають бути, щоб система не скочувалася до злочинного угруповання хабарників?
- СБУ проводить оперативні заходи проти міліції, міліція переслідує СБУ-шників за вчинення ними злочинів, прокуратура наглядає за СБУ і міліцією. За прокуратурою ніхто не наглядав. Можливо, тому вона й почала гнити.
Донедавна, крім внутрішнього контролю кадрового департаменту ГПУ, іншого контролю не було. Цього року ввели ще генеральну інспекцію. Вона проводить перевірки і очищує ряди прокуратури від хабарників і негідників. Ще є підрозділ в Генпрокуратурі, що розслідує злочини працівників. МВС та СБУ також передають свої матеріали щодо протиправних дій прокурорів генеральній інспекції. Це вже дало позитивні результати. Постійно виявляють корупційні дії. Недавно в ГПУ затримали "діамантових" прокурорів. Тож орган самоочищується.

Які схеми махінацій і "кришування" діють у прокуратурі?
- Припустимо, у законі прописано, що за злочин передбачено від 3 до 7 років. Прокурор може взяти хабар за те, що проситиме у суді покарання саме 3 роки, а не 7.
Друге - через тривалий період роботи на одному місці прокурори, міліціонери, спецслужбовці і судді настільки тісно співпрацювали, що заміняли собою правову систему в державі. Домовлялися між собою.
Третє - "кришували" незаконний видобуток піску, каміння з річки, бурштину, вирубку лісів, контрабанду. Брали гроші за те, щоб цього "не бачити". Така сама клоунада з контрабандою. Усі знають в регіоні контрабандистів, крім СБУ та прокуратури.
Є пропозиція депутатів, у межах реформи місцевого самоврядування, ввести виборність прокурорів в регіонах. Як на мене - доцільно. Якщо буде механізм обрання, то буде і механізм відкликання. І якщо львів'яни побачать, що прокурор міста закриває очі на незаконні новобудови, то довго його тримати не будуть. Але так, щоб це не доходило до абсурду. Я сам був губернатором і ніколи не дозволив би собі призначати "свого" міліціонера, прокурора чи санітарного лікаря. Замість децентралізації таким чином можна отримати повну федералізацію.

×