"Вони червоніють, пітніють, отримують інфаркти, але все одно крадуть"

 

Народний депутат від "Самопомочі" 38-річний Єгор Соболєв відчиняє двері свого кабінету в комітетах ­Верховної Ради. На них наліпка з перекресленим мобільним телефоном. Вище табличка — ­Голова комітету з питань запобігання і протидії корупції.

Що вважаєте своїм здобутком за три місяці роботи?

— Поставили бар'єр на шляху законопроектів, за допомогою яких хочуть робити корупцію. Наш комітет завжди мав право та обов'язок переглянути кожен закон. Але на це не звертали уваги. Зараз підібрався буйний склад. Ми попередили: реально дивитимемося кожен документ. Якщо побачимо спроби запровадити або зберегти якусь схему, даватимемо негативний висновок. Так зробили з десятком законопроектів. Жоден із них не пройшов. Зокрема той, через який ми побилися з Вадимом Івченком. Він дозволяв місцевим депутатам роздерибанити державну землю — змінити цільове призначення та роздавати її.

Друге — створення сильного антикорупційного законодавства. Тепер якщо високопосадовця засудили за що завгодно, навіть за несплату податків, у нього можна забрати майно, походження якого він не здатен пояснити. Це можливість реально розпочати боротьбу з корупцією.

Третє — заміна генпрокурора. Наш комітет визнав роботу Яреми незадовільною. В результаті він пішов у відставку.

Яку відповідальність має понести Ярема за вісім місяців на посаді?

— Я готую звернення до Шокіна (теперішній генеральний прокурор. — "ГПУ") з приводу порушення справи проти Яреми. За саботаж роботи треба відповідати. Затягували з оголошенням підозр високопосадовцям із команди Януковича. Через це з них навіть Євросоюз почав знімати санкції. Бачили покривання топ-корупції. Я казав Яремі: про яку боротьбу може йти мова, коли ваш заступник не здатен пояснити, звідки в нього земля та квартири? Ще один пункт — некваліфіковане розслідування справи про терор Майдану. Воно реально почалося тільки в грудні.

Чому не побачили доведених до кінця справ?

— Ярема не хотів. Була і протидія його підлеглих.

Задоволені новим генпрокурором?

— Я голосував проти призначення Шокіна. Пропонував, щоб кандидатуру обирала громадськість через конкурс, а президент і парламент лише схвалювали. Це була б людина суспільства. Петро Олексійович з допомогою ­своєї фракції, "Народного фронту", "Батьківщини" та "Опозиційного блоку" провів рішення по Шокіну. Та я радий, що новий генпрокурор спробував арештувати Єфремова, Чечетова. Є сигнали, що проблеми із законом можуть виникнути у Юрія Бойка.

Генпрокурор має показати реальне розслідування справ Майдану. Нехай перевірять контракти на імпорт вугілля та електроенергії, підписані міністром Демчишиним. Якщо буде робота, готовий його підтримати. Якщо ні — будемо ініціювати відставку.

Чи є політична воля боротися з корупцією у президента, уряду, Верховної Ради?

— У президента — немає. Я входжу до Національної ради реформ. Двічі говорив про корупцію при закупівлі вугілля та про необхідність упровадження реєстру власності. Коли я на нараді порушив ці питання, президент більше зацікавився моїми синцями. Сказав: було б добре, щоб у нас тут такого не почалося.

У прем'єра політична воля є не завжди. У більшості випадків він хотів би ліберальної економіки, де все прозоро і конкурентно. Але є сфери, де він виглядає наче людина, з якою домовилися. Це стосується енергетики. Є питання по державній службі. З одного боку, Яценюк — найбільший прихильник люстрації. З іншого — продовжує тримати велику армію службовців, які мають маленькі зарплати, але майже всі беруть хабарі.

У парламенті близько 50–60 людей, які хочуть змінити ситуацію і створити державу, про яку ­мріяв Майдан. Десь 150 — намагаються зберегти все, як є, і далі перетворювати владу на гроші. Між ними — дві сотні тих, які вагаються. Від того, хто виграє боротьбу за їхні голоси, залежить, як себе проявить Верховна Рада.

З чим поки що не впоралися в парламенті?

— Зі створенням сильного уряду реформ. Не кажу, що нинішній — поганий. Можливо, він найкращий за всю історію незалежності. Але перед нами стоять такі виклики, коли потрібні титани, які зроблять дива. Потрібні чесні посадовці. А їх не шукають. Немає відкритих конкурсів.

З іншого боку, багато людей займають позицію: влада — то не моє. Натхненник ініціативи "Армія SOS" Юрій Касьянов — золота людина. А на виборах відмовився балотуватися. Зараз разом з колегами мучиться, що начальник Генштабу — нездара, а багато людей у силових відомствах — зрадники. Порядні українці мають зрозуміти: їхній прихід у владу — єдиний процес, від якого залежить успіх країни.

Міністри-іноземці не можуть бути такими титанами?

— Вони виправдовують очікування, які на них покладають. Але ключовими посадами для реформ є президент, прем'єр, міністр внутрішніх справ, генпрокурор і голова СБУ.

Як їх змусити проводити зміни?

— Через громадянський тиск. Якщо суспільство скаже президенту: або шукай нового керівника Генштабу, або йди геть, то Порошенко нікуди не дінеться. Ми з комбатами казали йому це десятки разів. Але він відповідає, що ми не розбираємося, драматизуємо або взагалі фальсифікуємо ситуацію.

Треба виходити на акції?

— Так, якщо інші методи не діють.

Коли ініціював відставку Яреми, то всі казали: попіарився й досить. Наступного дня зібрав 30 підписів. Говорили: в тебе нічого не вийде. Коли мав 110, обіцяли: підпишу 150-м (для внесення питання в сесійну залу під постановою треба зібрати 150 підписів народних депутатів. — "ГПУ"). Інші підписували, пояснюючи: мене замучили виборці: пишуть у соцмережах, що я — гад і щоб більше на округ не приїжджав. Коли було 142, Ярема подав у відставку.

Лідери парламентських фракцій влаштовували істерики, коли я оприлюднив прізвища всіх, хто поставив підпис "за". Називали мене провокатором.

Чи намагався хтось домовитися?

— Ні. В мене репутація людини, з якою не можна домовитися. Намагаються заплутати. Одні корупціонери хочуть "звалити" інших моїми руками. Підсовують компромати. Або намагаються відбілити.

Хабарі пропонували?

— На жаль, ні, — сміється.

Де зараз найбільша корупція?

— У судах, прокуратурі, Державній фіскальній службі, на митниці. Основні схеми — за вирішення дозволів, ліцензій для бізнесу. Також за звільнення і призначення потрібних людей на посади. На тендерах крадуть у рази менше, ніж за Януковича.

Чому досі не бояться брати хабарі?

— Як казав один знайомий: вони червоніють, пітніють, отримують інфаркти, але все одно крадуть. По-перше, можуть так робити. Тому треба мінімізувати вплив посадовців на регулювання економіки. По-друге, не бояться, бо не працюють правоохоронні органи. А часто — очолюють корупцію. По-третє, немає прикладів показових покарань. Вони пам'ятають, що 2004-го ми перемогли їх. А 2010-го вони повернулися і вкрали ще більше. Зараз теж сподіваються.

Як зменшувати корупцію?

— Потрібно різко скоротити присутність держави в житті громадян, економіці. У нас більш як 30 інспекцій, величезні міністерства, облдержадміністрації. Їх треба закрити.

Створити наново правоохоронні органи та суди. Людей треба набирати на фронті, через правозахисників, серед випускників. Привести до влади тих, хто ненавидить корупцію. Коли всі побачать, що президент живе скромно і по доходах, теж так робитимуть.

Як Порошенко показав себе на посаді президента?

— Він не на своєму місці. Порошенко був би прекрасним міністром закордонних справ або міністром інформації. Він — успішний дипломат і пропагандист. У його оцінці ситуації — все добре. Наприклад, із Дебальцевим. Він вважає, що була блискуча операція. Хоча там майже стався котел. Добре, що змогли вивести війська. В чому успішність? За словами президента, солдати навчаються в прекрасних умовах. Хоча частини виглядають, як концтабори.

Які найбільші помилки Яценюка?

— Він — прогресивний прем'єр. Має швидкий розум, хорошу освіту, сучасну систему поглядів. Але в нього є одна риса, що називається Андрій Іванчук (народний депутат від "Народного фронту", друг Яценюка. — "ГПУ"). Через нього багато людей знаходять можливість домовитися, щось отримати. Це послаблює прем'єра і в цілому політику уряду.

До кабінету зазирає помічниця народного депутата. Перепрошує. Говорить, що прийшов голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін. За 5 хв. Соболєв іде зустрічати його.

5 днів заборонили ходити на засідання Верховної Ради Єгору Соболєву. 12 лютого він двічі побився з нардепом від "Батьківщини" Вадимом Івченком. Вперше — у сесійній залі, вдруге — у кулуарах. Причиною конфлікту став законопроект про розподіл землі.

Пішов з телеканалу через конфлікт із Порошенком

Єгор Соболєв народився в російському місті Краснодар. Вступив на історичний факультет Южносахалінського педінституту. На третьому курсі покинув, переїхав до бабусі в Україну.

Працював кореспондентом. Очолював бюро журналістських розслідувань "Свідомо". Був ведучим на "5 каналі".

— Порошенко втручався у головні новини каналу, — згадує Єгор Соболєв. — Через це у нас були конфлікти. Найсильніше посварилися у жовтні 2007-го. Обговорювали у студії виділення тодішнім мером Києва Леонідом Черновецьким землі на підставних осіб. Петро Олексійович просив цього не показувати. Після програми сказав мені шукати роботу.

Після Революції гідності очолив Люстраційний комітет. На торішніх виборах пройшов до парламенту під №13 списку "Самопомочі".

Одружений удруге. Із телеведучою Марічкою Падалко виховують трьох дітей — Михайла, Марію та Катерину. Від першого шлюбу має доньку Алісу.

×