"Війна тільки на Донбасі. Для решти країни — час для реформ" - Новак

 

Голова Комітету економістів 41-річний Андрій ­Новак лишає чорний "Лексус" на тротуарі під деревом поблизу столичного метро Лук'янівська. Із заднього сидіння бере піджак, одягає.

— Приніс вам книжку в подарунок. Тільки не читайте її на ніч, — усміхається і простягає "Як підняти українську економіку" зі своїм фото на обкладинці. — Щойно був на телеефірі — говорили про бюджет і фінансування вояків на Донбасі.

Заходимо в ресторан "Ланселот". У центральній залі напівтемрява, порожньо і прохолодно. На стіні виставлені кальяни. Офіціантка приносить Новаку еспресо.

У понеділок прем'єр Арсеній Яценюк попросив депутатів виділити на військових 1,9 мільярда гривень та 3,3 мільярда на відновлення Донбасу. Цього достатньо?

— У нормальних країнах фінансування армії навіть у мирний час здійснюється секретною емісією грошей (емісія — випуск в обіг нових грошових знаків. Секретна емісія — фінансовий інструмент держави, про який не оголошують. — "ГПУ"). Їх додруковує Нацбанк. Це роблять держави з власною грошовою одиницею. У нас є гривня.

За даними ЦРУ, в Росії секретна емісія рубля становить до 20 відсотків усієї емісії. Тобто кожен п'ятий рубль ніде не проходить, є нелегальним. Тому в них до зубів озброєне військо, ФСБ, така величезна армія, високі зарплати у військових — від тисячі доларів.

У Новака на мобільному грає пісня "Океану Ельзи". Обіцяє дати інтерв'ю завтра о 13.00 в готелі "Україна".

— Якщо йде війна, у нас повинна бути секретна емісія. З бюджету можна виділити 2 мільярди гривень, а не­офіційно — ще 20. Для потреб армії в нас є власне виробництво. Гроші — можемо друкувати. Не повинно бути жодних проблем.

Чому тоді таке слабке забезпечення вояків?

— Є дві причини: або від незнання, або умисні дії на зниження обороноздатності країни. Це відповідальність уряду. На армію виділено 7 мільярдів гривень — куди вони пішли? Не на бронежилети, бо солдати ледь не самі їх купують. А тепер уряд просить ще грошей. Яке право має Яценюк вимагати нові суми, коли не відзвітував за попередні? Заява про відставку — це дезертирство. І неголосування за зміни до бюджету — не привід. Політично Яценюк запустив собі кулю в лоб. Це крок безвідповідального політика — під час війни кидати все. За три місяці в нас будуть дострокові парламентські вибори, нова коаліція, що сформує уряд. Яценюк хоче взяти участь у цих виборах, отримати статус народного депутата з усіма привілеями.

Навіщо йому це?

— Очевидно, потрібна недоторканність. Десь нагрішив. Зокрема, спитають і де гроші, виділені на армію? На 7 мільярдів можна було зробити кілька десятків танків, кількасот БТРів, накупити зброю, засоби захисту, ліків — усе нашого виробництва. Це дало б поштовх для військово-промислового комплексу.

Уряд працює шостий місяць. Є позитиви в роботі?

— Кабмін відразу вибрав неправильну тактику на затягування пасків та податкове навантаження. До чого це призводить? Звужуємо внутрішнє споживання. Звідки візьметься розвиток?

Всі 1990-ті в нас було падіння валового внутрішнього продукту, а 2000 року вивели на зростання. Це відбулося завдяки додатковій контрольованій емісії гривні. Зробили більші пенсії, зарплати, соціальні статті.

Це не призведе до знецінення гривні?

— Тоді інфляція була 25 відсотків. Зараз не менша. Боятися її не варто.

Новаку знову телефонують на мобільний. Запрошують на ранковий ефір на телеканал.

— Не дасте мені виспатися, — сміється, кладе слухавку.

Цей уряд запустив хоч одну реформу?

— Яценюк з міністрами прийшли без стратегії. Тому не запропонували жодної реформи. Кабмін не запропонував ні податкової, яка конче необхідна, митної, бюджетної, пенсійної, медичної, завершення освітньої. А зараз зчинили лемент, що не приймають зміни до бюджету. Це ж не реформи. Парламентарії не проголосували за зміни, бо все фінансове навантаження економічної кризи та війни перекладається на простих українців.

Війна — час для реформ?

— Війна тільки на Донбасі. Для решти країни — час для реформ. І це завдання уряду. А так у нас тільки поглиблюється криза та знижується ВВП.

Міжнародний валютний фонд дасть нам кредит без змін до бюджету?

— МВФ цікавить тільки одне — чи будемо платоспроможні. Дивляться доходи і витрати бюджету. Щоб він не був таким дефіцитним, вказують на найпроблемніші статті — дефіцит пенсійного фонду та "Нафтогазу".

Багато хто говорить: якщо протягом двох-трьох місяців не розпочати реальні зміни, восени будуть "голодні бунти". Як цього уникнути?

— Ідеальний час для швидких реформ втрачено. Це було, коли стара коаліція розвалилася, а депутати з Партії регіонів та Компартії повибігали. Багато рішень Верховна Рада голосувала навіть конституційною більшістю — понад 300 голосів. Тоді можна було швидко закинути закони справжніх реформ — податкової, бюджетної, пенсійної, медичної. І одразу прийняти. З 1 січня 2015 року все працювало б.

Українці зараз гостро не реагують на соціально-економічну кризу. Більшість розуміють, що йде війна. Готові терпіти. Після війни почнуть думати, чому живемо все гірше. Тоді будуть соціальні протести — спочатку в певних галузях, на окремих підприємствах чи в регіонах. Перш за все там, де були воєнні дії.

Якщо порівняти стан економіки під час кризи 2008 року і зараз — ми приблизно в однаковому становищі?

— Не буде такого провалу економіки, як 2008‑го. Тоді спостерігали падіння ВВП — понад 15 відсотків. Зараз, незважаючи на тимчасову окупацію Криму та події на Донбасі, коливатиметься в межах 10.

Це було б справедливо, якби на відновлення Донбасу скинулися олігархи, за пропозицією Яценюка?

— Хто підігрував і допомагав бойовикам та сепаратистам — повинні відновлювати все: дороги, залізниці, мости. Як їх змусити це зробити — питання до Кабміну та Нацбанку. Яценюк хіба запропонував механізм? Солодкі слова — одне, а економічні інструменти — інше.

Ми зробили цивілізаційний вибір на користь Європи. Які позитиви матимемо від Угоди про асоціацію?

— Жодна міжнародна угода не замінить внутрішньої економічної політики. А тільки відкриває можливості. Якщо політика буде неефективна, не зможемо скористатися жодними угодами.

Можемо зараз ставити питання про своєрідний "план Маршалла" для України — програму економічної допомоги? Розраховувати на списання боргів, як свого часу було з Польщею?

— Європейський Союз в односторонньому порядку пішов назустріч Україні, відкривши свій ринок до підписання Угоди про асоціацію. Який український товар може там добре продаватися? В основному, сировинний — зерно, олія, цукор. Чи продаватимемо на ринку ЄС товари важкої або легкої промисловості — техніку, одяг, аксесуари? Ні. Бо вони не конкурентноздатні. Європейський споживач вибагливий. Новим виробникам як мінімум потрібен час, щоб пройти сертифікацію продукції, знайти європейських партнерів.

Найбільшою перевагою економічної частини асоціації є значне збільшення інвестицій в Україну. В нас практично у всі види діяльності вигідно вкладати гроші. Бо дешевші робоча сила, ресурси та зручне географічне розташування. Інвестори не йшли в Україну, бо для них треба три базові фактори: безпека ведення бізнесу, прибутковість та перспектива розвитку. В Україні працює тільки другий. Практично в усіх сферах можна досягнути значно вищої прибутковості, ніж в Європі. Бо їхній ринок перенасичений. Але два інші фактори не працюють. Безпека — через корупцію. Зараз вона фізично не можлива через військові дії. А яка в нас може бути перспектива розвитку, коли бізнесмен не може написати реальний бізнес-план навіть на три роки? Влада постійно вносить якісь зміни — нові податки, ставки та правила. Я вже не кажу про корупційну складову, коли за кожний дозвіл треба платити. На певний час притихли, боялися. Потім побачили, що все нормально — ставки зросли. Зокрема по відшкодуванню ПДВ. Ці гроші йдуть нагору керівництву уряду.

На кого Україні орієнтуватися при розбудові держави?

— За зразок взяти те, що співмірно з нами. Це Німеччина. Такий наш потенціал і можливості за ресурсами.

1657 голосів набрав Андрій Новак на парламентських виборах 2002 року. Йшов самовисуванцем по округу №87 у Коломиї. Там переміг Володимир Мойсик від "Нашої України", який запросив Новака до себе помічником. Пропрацював у того два роки. Новак планує брати участь у наступних парламентських виборах.

Був радником Тимошенко та Єханурова

Андрій Новак у політиці з 1998 року — на парламентських виборах був радником Партії зелених та "Реформи і порядок". Перша подолала 4-відсотковий бар'єр, друга — ні. Також працював радником двох прем'єр-міністрів — Юлії Тимошенко і Юрія Єханурова.

Родом з Коломиї на Івано-Франківщині. За освітою економіст. 2010-го очолив Комітет економістів.

Любить подорожувати. Подобається Угорщина. Був там тричі. Захоплюється футболом, настільним тенісом, шахами.

— Шахи — то від батька. Він у мене — кандидат у майстри спорту, — каже. — В дитинстві я краще грав у шахи, ніж говорив.

Дружина Ольга — перекладач з англійської. Подружжя виховує 16-річного Андрія та 11-місячну Ярину.

×