250 людей пообіді в неділю оточують пам'ятник Шевченку в Донецьку. Еколог із міста Костянтинівка 55-річний Володимир Березін надіває на голову целофановий пакет.
– Я хочу сказать всем уродам, которые не хотят в Европу, что они должны четко понимать: завтра менты на них наденут вот такой кулек, к одному месту присоединят ток, и они тогда в СИЗО наконец подумают, – голосно каже у мегафон. – Потому что ментовско-прокурорско-судебную ораву сами мы никогда не скинем!
Йому аплодують, кричать: "Молодец!". Тримають саморобні плакати: "Донбасс, не гони порожняк в Европу, гони нынешнюю власть от Азирова до Янучара!".
На щиті з картону учасники мітингу чорним маркером пишуть: "Путин, если любишь, – отпусти!", "Возвращаться в СССР – плохая примета".
16.00. Біля пам'ятника залишаються 30 людей. Перехожі зупиняються біля щита, читають написи.
– В 1991 году нас уже обманули, а это второй обман, лапша на уши, – говорить жінка років 60. – Нам правды никогда не рассказывают. Вы знаете, что в Норвегии? Там муж с мужем живет. Вот вас туда и тянут.
– Шановна, це вас розводять такі, як Янукович та його компанія, вже 22 роки, – відказує їй чоловік із червоно-чорною стрічкою на куртці.
– А ты откуда приехал? – запитує.
– Я тутешній, із Донецька.
– Не бреши, у нас нет таких! – викрикує жінка. – Стройте Европу у себя в Украине.
– Мне 56 лет, у меня четверо детей, шесть внуков, – розповідає підприємець Василь Коваленко з міста Новоазовськ. – Я знаю, как делать бизнес в Украине, как тут лечиться, как жить по правилам, принятым у нас. И очень бы не хотел, чтобы мой опыт повторили дети, а тем более внуки. Для меня самая главная беда – бесправие. Человек в Украине унижен. У меня в Германии племянница живет с мужем-электриком. Им банк дал кредит на строительство. 50 тысяч евро на 30 лет под процент годовых с единственным условием: чтобы дом они строили с применением энергосберегающих технологий и экологически чистых материалов. Государство думает о человеке и существует для народа, а не наоборот. Вот это евростандарт.
До 21.00 на площі залишаються восьмеро активістів. Домовляються стояти тут цілодобово. За ними спостерігають дев'ятеро міліціонерів.
У Львові на вулицю почали виходити у четвер.
У неділю близько 10 тис. городян на просп. Свободи. На найвищому оглядовому майданчику – Високому Замку та будівлі міськради вивісили прапор ЄС. Встановлюють сцену. Політиків на неї не пускають.
– Я всього на 2 хвилини, – бере мікрофон 31-річний Юрій Михальчишин, нардеп зі "Свободи". – Євромайдан у Києві перетворюється на війну між людьми і силовими структурами, туди підтягують спецназівців.
Його помічники блокують вхід до сцени. Кілька студентів намагаються пробитися. Михальчишин називає їх "сопляками, що хочуть робити революцію".
– Ганьба! – засвистують "свободівця". Той ще 20 хв. стоїть на сцені.
– Ніхто не має права обзивати студентів сопляками, – каже ведуча Софія Федина. – Пане Михальчишин, їдьте в Київ і там висловлюйте свою позицію. Ганьба!
Мітингувальники розійшлися близько 21.00. Кілька сотень активістів залишилися чергувати в наметі.
5 
1
Коментарі