Минулого понеділка Ада Роговцева, 68 років, зустрілася з журналістами в офісі "Нашої України", який розташований у Києві на Подолі. Актриса розповіла про гастролі, які відбуваються під патронатом "Нашої України": із 16 січня по 6 березня у 23 містах України гратимуть виставу "Варшавська мелодія-2".
— На минулих виборах я балотувалася від Ліберальної партії, бо була дурна. Мені здавалося, якщо я буду в парламенті, то зможу щось зробити. Підняти якусь культурну планку... Але для людей це стало запитанням: "Чого вона туди полізла?". Не треба було.
Артистично прикушуючи нижню губу і час від часу спираючи голову на дві долоні, Роговцева пожалілася, що через півтора року їй виповниться 70.
— Хто більш лінивий, каже: "Ти що, здуріла?" — з усмішкою каже народна артистка СРСР і України. — У такому віці — такий напружений графік! А я просто щаслива.
Але для людей це стало запитанням: "Чого вона туди полізла?"
Вона розповіла, що з виставою за кордоном виступали багато разів. А на батьківщині — перешкоджають складнощі з організацією. "Наша Україна" взяла на себе ці турботи, а ще надала комфортний автобус для переїздів з одного міста до іншого. Однак Роговцева одразу застерегла:
— Квитки будуть продаватися. Так, що це не те, що "Наша Україна" буде роздавати своїм.
Потім розповіла про свої симпатії до Ющенка і його партії:
— Те що я вийшла на Майдан — я була щаслива. Говорила від імені свого померлого чоловіка (Костянтина Степанкова. — "ГПУ"), який мріяв дожити до того часу, щоб був Майдан. Велика надія і велике горіння привело мене туди. І я дуже не хочу, щоб воно згасло. Через те й роздмухую, — пояснювала актриса.
— Чи ви не боїтеся негативних відгуків на Сході України? — запитали її.
— Звичайно, боїмося! Але не так, щоб ховати голову під ковдру, — сказала Ада Миколаївна і, раптом, додала: — А в Москві я пережила таке...
Розповіла, як торік перед новим роком приїхала в Росію. У Києві ще вирував Майдан. Виступала перед ветеранами. Поки читала вірші, грала — усе було гаразд.
— Тоді я сказала дуже прості слова: що хочу передати їм вітання від тих людей в Україні, які зараз хочуть повернути щось на краще в житті.
За словами Роговцевої, зі свого місця встав один старий чоловік і почав повільно плескати у долоні.
— Я сказала: Господи, я дожила до того, що мене захлопують! — сказала притишено.
Я дожила до того, що мене захлопують!
І хоча йому хтось сказав "тихіше", він хлопав ще хвилин із десять, поки Роговцева не завершила свій виступ.
Євген Паперний, 55 років, який грає у виставі одну з головних ролей, розповів про конфлікт з керівництвом театру російської драми імені Лесі Українки. Адже вони з Адою Роговцевою через свої помаранчеві симпатії стали вигнанцями цього театру.
— Потім, він (керівник театру Михайло Резникович. — "ГПУ") став героєм. Через нібито політичні репресії проти нього, — сердився Паперний. — Ми хочемо показати всій Україні, що ми теж герої. Що ми тримаємо позицію. Що ми не зрадники.
Виходячи, Ада Роговцева взяла зі столу блокнот помаранчевого кольору із зображенням підкови та знака оклику.
— Можна я заберу це? — запитала вона і пояснила: — Ми Віктюку подаруємо.
9 
35413
Коментарі