— В Україні маємо найдовшу в Європі національну революцію, що почалася 1917 року і триває досі, — каже колишній народний депутат 40-річний Юрій Сиротюк на четвертих Бандерівських читаннях 2 лютого в Києві.
Захід відбувається в Будинку вчителя на вул. Володимирській. Його приурочили до 100-річчя української революції 1917–1921 років і 75-ї річниці створення Української повстанської армії. Тема читань — "Як завершити Українську національну революцію?"
Об 11:00 збираються майже 200 людей. До залу заходить лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок. Сідає праворуч сцени у першому ряду.
— 100 років тому в цьому залі творилася історія. На цій сцені був закладений юридичний фундамент Української держави, — розповідає директор науково-дослідного інституту українознавства 32-річний Богдан Галайко.
Будівлю звели 1912-го. Під час визвольних змагань тут працювала Центральна Рада — перший національний уряд України. Ухвалювали Універсали про суверенність і незалежність держави.
Читання відкривають хвилиною мовчання. Потім звучить гімн України. На сцені — портрети лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери й головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.
— У владі триває війна не партій, а ідеологій. Україні нав'язують героїв, куди має йти економіка чи громадське життя. Роблять усе, щоб наша держава курсувала між Заходом і Сходом, — говорить Олег Тягнибок, 48 років. — Від зими на Майдані націоналісти були перші всюди, де небезпечно, де потрібна стійкість і відвага.
2017-й обіцяє бути роком важких випробувань. Фронт на Донбасі може почати рухатися будь-якої миті. Міжнародна ситуація для України погіршується. Влада демонструє бездарність, реформи провалено, державу з'їдає корупція. Це вимагає від націоналістичних організацій тісніших контактів, ідейної консолідації, координації дій. За останні роки націоналісти показали приклад революційної боротьби. Нині приходить час показати приклад максимально тісної співпраці між собою.
На сцену виходить колишній голова Івано-Франківської обласної ради 52-річний Олександр Сич.
— Остання революція закінчилася тим, що ми привели до влади новий клан, — каже Сич. — Просто змінюємо одних на інших. А треба раз і назавжди вигнати їх.
Сича підтримують наступні спікери — історик Віктор Рог і голова ОУН Богдан Червак.
О 13:00 оголошують перерву. Присутніх пригощають канапками, печивом, цукерками. До них — чай і кава.
На стінах коридору — картини художниці Лариси Саркісян. Поряд працює благодійний книжковий ярмарок. Виручку обіцяють перерахувати для потреб військових на Донбасі. А частину віддати на лікування басиста музичного гурту "Кому вниз" Сергія Степаненка. Йому терміново потрібна пересадка нирки.
— Нам треба дивитися не собі під ніс, а думати на роки вперед. Маємо не лише воювати з росіянами на фронті, але й в інформаційному просторі, — говорить 60-річний Сергій Здіорук, науковий працівник Національного інституту стратегічних досліджень. П'є каву в холі перед залою. — От люблять кричати, давайте почекаємо — і Росія розвалиться, як Берлінська стіна. Дзуськи. Хворобу "імперіалізм" треба лікувати. А не чекати, доки сама пройде. Наша ціль — виграти війну та створити національну соборну державну. Головна умова — країна повинна спиратися на націоналізм. Нам не по дорозі з лібералами.
О 13:30 продовжують обговорення теми "Чи буде в Україні хунта?"
— Територія революції — це не Майдан у Києві, Львові чи Вінниці. Це душі людей, — розповідає колишній нардеп від "Свободи" 52-річна Ірина Фаріон. — Люди під час Революції гідності підходили до мене й питали, скільки нам ще тут стояти. Я завжди відповідала — не можеш стояти, то сядь. Я тебе сюди не запрошувала. Ти сам вирішив. Тому будь сильний і героїчний.
Скільки в суспільстві маємо людей, про кого можемо сказати — то харизматичний чоловік? Може, тому більшість обирає пихатих лакеїв до влади.
Контрреволюція почалася 25 травня 2014 року. Тоді Львів обрав президентом Петра Порошенка. Що таке образ Порошенка? Це ниття й розпач. Бачили очі, що купували, тепер їжте.
Дехто в залі аплодує.
— Їй однозначно треба повертатися у Верховну Раду. Вона б там дала жару на питання про мову, — каже 40-річний чоловік товаришеві.
— Згідний, — відповідає той.
Читання закінчуються близько 18:00.
— Завершення національної революції — це справа кожного українця. Саме від нас залежить, чи отримаємо те, що належить нам по праву, — каже керівник молодіжної організації "Сокіл" 30-річний Юрій Черкашин.
120 тисяч гривень отримали троє переможців Всеукраїнського конкурсу студентських та аспірантських есе. За перше місце організатори обіцяли премію 40 тис. грн, друге — 20 тис., третє — 10 тис. грн. Однак вручили максимальну суму всім трьом переможцям — Михайлові Галущаку, Ігорю Загребельному і Тарасові Попову. Ще п'ятеро лауреатів конкурсу одержали по 2 тис. грн. Меценатом виступив нардеп від "Свободи" Олександр Мирний.
Перші читання були в Київраді під час Майдану
Бандерівські читання вперше провели 1 лютого 2014 року в захопленій майданівцями Київраді. Їх організували з нагоди 85-ї річниці створення Організації українських націоналістів та 105-ї річниці з дня народження Степана Бандери.
Імпровізовану сцену влаштували в актовому залі на другому поверсі.
— Тоді частина людей слухали. А дехто спав, бо тільки прийшли з барикад, — каже 40-річний Юрій Сиротюк.
Другі читання були позаторік в науково-дослідному інституті українознавства. На тему "Якою має бути Українська самостійна соборна держава в XXI столітті". На третіх обговорювали "Бачення держави в ідеології українського націоналізму".
2 
35413
Коментарі