— Розпад коаліції передбачуваний. Це — бездоганний механізм, що дозволяє Порошенкові оголосити про роз­пуск парламенту, — каже 42-річний Ігор Попов, президент аналітичного центру "Політика". Зустрічаємося в його офісі в центрі Києва, на вул. Богдана Хмельницького. Цього дня зі складу парламентської коаліції вийшли УДАР і "Свобода".

Попов приносить мінералку та "Кока-колу". Ставить телефон на зарядку, вмикає беззвучний режим.

Дострокові парламентські вибори відбудуться 26 жовтня?

— Президентський сце­нарій поки що успішно реалізу­ється. Перший крок — розпад коаліції. Якщо за 30 днів нічого не завадить, то вибори будуть 26 жовтня. Є великі сподівання, що впродовж місяця військова операція на Донбасі успішно закінчиться. 24 серпня на урочистостях Порошенко оголосить про готовність перезавантажити владу. Указ про роз­пуск Ради може видати за три дні — це 27 серпня, і через 60 днів у країні будуть позачергові вибори.

Є ризики зриву такого сценарію?

— Про вихід із коаліції оголосили весь склад УДАРу і "Свободи". Приєдналися 20 позафракційних і десять — із "Батьківщини". Загалом це 110 депутатів, а є ще 340. Для коаліції потрібно 226 членів. Тому впродовж наступного місяця може сформуватися нова коаліція. Створити її будуть раді друзі Януковича, але без "Батьківщини" це не вдасться. Якщо партія Тимошенко крутитиме шашні з "Регіонами", отримає мінус три відсотки на парламентських виборах. Це буде нікому непотрібна мізерна фракція.

По чиїх інтересах найболючіше вдарив розпуск більшості?

— До наступного парламенту потрапить лише третина нинішніх депутатів. Багато хто втрачає кришування бізнесу та зв'язки. Комуністам взагалі нічого не світить. Для Партії регіонів настали тяжкі часи. Усі 86 "регіоналів" не влізуть у новий парламент. Також менше людей проведе "Батьківщина". "Свободі" треба ще багато наростити, аби попасти в Раду. Є ще нові групи з мажоритарників, але більшість із них не пройдуть. Це — потенційні тушки для коаліції, яку можуть сформувати за серпень.

Сьогодні народжується нова Україна й нові політичні сили. Ті, хто просто ла-ла-ла і по п'ять разів бігають із партії в партію, не пройдуть. У людей загострилися всі відчуття. Хочуть чогось справжнього, дієвого. А не телепузиків, які кочують по телешоу.

Як Порошенкові вдалося переламати ситуацію на користь перевиборів?

— Поставив ультиматум ­УДАРу та "Свободі". Розповів свій план "Б" — Конституційний суд визнає недійсним коаліцію та уряд. І все одно отримає право розпуску.

На що може розраховувати президент після 26 жовтня?

— Наступна коаліція буде більш пропрезидентською. За підсумками виборів побачимо, кого запросить у союзники. За три місяці все може змінитися. Рейтинг політсили Порошенка буде високим, якщо переможемо у війні. Також добере Радикальна партія. Якщо голосуватиме Донбас, то може відновитися Партія регіонів, Партія розвитку України. Кажуть, олігарх Коломойський готовий підтримувати "Сильну Україну" Тігіпка. У них є шанси.

Хто ще з олігархів може вести свої партії?

— Ставлення між політиками й олігархами змінилося. Мільярдери були визначальними років 10 тому, зараз — політики, бренди. Останні кілька національних виборчих кампаній показали, що можна вкласти гроші у політика, а отримати піввідсотка. Не політики стоятимуть під кабінетами олігархів і проситимуть грошей, а олігархи записуватимуться на прийом до популярних політиків.

На яких політиків існує запит?

— Хто працює в центрі подій. Оцінюватимуть за справами. У кожного депутата питатимуть: що ти зробив на війні? Чим допоміг? Декому не буде чого відповісти. От чому росте рейтинг партії Ляшка? Він половину часу проводить у зоні бойових дій. Люди це бачать, їм це подобається.

Перший, хто приходить після армії на звільнені території — це сапери, які розміновують, та колектори, які нагадують про борги. Це буде обличчя нової влади. У парламенті побільшає людей у військовій формі — із Нац­гвардії, Збройних сил. Якщо раніше по Раді йшов пузатий генерал, який думав, що вкрасти, то зараз люди у формі — це ті, хто матом по телефону вирішують надскладні завдання.

Але ж хороший військовий і хороший політик — не одне й те ж.

— Звісно, ні. Але країна воює і ще довго житиме у такому стані. Тому потрібні люди, які прийматимуть правильні рішення. Це — політики нового типу.

Як проводити вибори на Донбасі?

— Якщо Донбас не проголосує 26 жовтня, то це можна зробити в мирний час. Загалом втратимо близько 30–35 округів. Оберемо 425 депутатів. За Конституцією при 300 Рада може працювати.

Не виключаю, що в новий уряд доведеться запрошувати тих, хто переможуть на Донбасі. Якщо не "рогатих", то оновлених — ліберальне крило. Першу скрипку в уряді вони не гратимуть, але портфель міністра у справах Донбасу їм можуть віддати. Щоб на кожному засіданні уряду звітували, що треба зробити в регіоні.

Як змінилися настрої людей за останні місяці?

— Київ, Центральна і Західна Україна ще чекають на виконання обіцянок, реальних реформ. Поки що ми дійшли до створення Національної ради реформ при президентові. Реформи можна запускати. Найсвіжіші ідеї з напрацювань минулої влади вони забирають. Це зекономило час на розробку. В Олександра Данилюка, який очолював Координаційний центр із впровадження реформ, реально опрацьовано з урахуванням західного досвіду, що треба зробити в кожному міністерстві. Якщо буде політична воля, то шанс є. Тоді настрої населення зміняться. Політики покажуть перспективу.

Як владі вести діалог із суспільством? Можливо, по черзі щонеділі звітувати на віче в центрі Києва?

— Виходити на Майдан не варто, засвистять. Бо ніколи не задовольниш усю масу. Хоча звітувати, пояснювати свої вчинки політики повинні. Робити це через пресу. Майдан і громадськість почали використовувати, як дешеву технологію. Наприклад, 10 громадських організацій ходять із пікетами за міністра охорони здоров'я Олега Мусія, а інші 10 — проти. Неможливо зрозуміти, за кого ж громадськість. Здогадуюся, що конфлікти навколо Мусія тривають через те, що не розпиляли, або взагалі не розпилюються 8 мільярдів гривень на закупівлю ліків. Нинішній Майдан дискредитує ідею і камуфляжу, і гордого звання сотник. Громадської підтримки у цьому немає. Тому до параду на День незалежності доведеться згорнути намети.

Із лютого змінилися два генпрокурори. Новий — Віталій Ярема — говорить, що чинний уряд — корупційний, схеми розкрадання коштів і відкати залишилися. Чому нічого не змінюється?

— Після російської агресії корупція — це найбільша проблема країни. Зменшити її за день неможливо. Але того, що робиться, недостатньо. Чинна влада, коли була в опозиції, заявляла: злочинний режим розкрадає 100 мільярдів гривень на рік. Зараз у нас дірка — всього 20 мільярдів. А де зекономлені на закритті корупційних схем? Бізнес неформально повідомляє, що такса зменшилася удвічі.

Дзвонить телефон.

— Піднімайтеся на другий поверх, — каже. — Зараз із вашими колегами закінчу й почнемо.

Кладе слухавку. Проводить з офісу:

— Маю ще сьогодні в лікарню йти. Син Єгор порізався ракушкою. Його вже лемур кусав, мавпа, медуза в Індійському океані.

Був представником Ющенка в Раді

Ігор Попов любить із родиною кататися на лижах. Спускався з висоти 3,4 км.

— Траси Буковелі вже напам'ять знаю, — розповідає.

Народився в селі Мізяківські Хутори Вінницької області. Вивчився на ­географа та психолога, в аспірантурі на соціолога. 1996-го очолив Комітет виборців України. Керував ним 13 років. 2009-го пішов заступником до Віктора Балоги, глави Секретаріату президента. Одночасно представляв інтереси президента Віктора Ющенка в парламенті.

Був співголовою партії "Єдиний Центр" Балоги. 2011-го Віктор Янукович призначив його першим заступником голови Нацагентства з питань держслужби. Звільнився торік. Останні три роки керує аналітичним центром "Політика".

Одружений з 36-річною Анною. Раніше працювала в Комітеті виборців, займалася благодійністю. Виховують двох синів — 10-річного Богдана та 2-річного Єгора.

×