"Віктор Янукович та Юлія Тимошенко — фаворити лише соціологічних досліджень, а не президентських перегонів, — каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 53 роки. — 40 відсотків не знають, за кого голосуватимуть, і невідомо, що вони зроблять у день виборів. Зараз немодно казати, що ти за Ющенка. Янукович гарантовано виходить у другий тур, але це не гарантує йому перемоги. Тут можуть бути сюрпризи".
Зустрічаємося з експертом напередодні виборів у офісі його Інституту. Він міститься в трикімнатній квартирі старого будинку на столичній вул. Антоновича. У політолога четверо підлеглих та секретарка. Інститут він утримує з грошей, зароблених за консультації політикам. Скільки має, не каже.
Що нас чекає після президентських виборів?
— Будь-який новий президент почне формувати свою владу. Інституційні реформи призвели до того, що президент працював окремо, Кабмін — окремо, парламент — окремо, опозиція — окремо. Політична система роз"їхалася. Треба буде її якось склеїти. Для цього буде зроблено ряд речей — відбудеться міграція адміністративно-владного ресурсу від Кабміну до Секретаріату президента. Прем"єр залишиться, але він буде більш підзвітний главі держави. Ще одне його завдання — сформувати пропрезидентську більшість у парламенті.
Це можливо лише за президентства Януковича чи Тимошенко?
— Безумовно. І Конституцію змінювати не треба, бо вона досить гнучка, аби влада перейшла від прем"єра до президента. Ніякий новий глава держави не допустить опозиції, що може блокувати роботу Верховної Ради. Що для цього потрібно? Януковичу — аби БЮТ не був у тому форматі, у якому є. Тимошенко — щоб не було сьогоднішньої Партії регіонів. І там, і там захочуть знайти собі нового покровителя. Янукович може стати політиком-покровителем для багатьох бізнесменів Тимошенко. Якщо не вдасться переформатувати більшість, то можливі дострокові парламентські вибори. Хоча це — запасний варіант. Бо дострокові вибори можуть змінити конфігурацію Верховної Ради. Адже туди зі своїми політичними силами зайдуть Яценюк, Тігіпко, Тягнибок. Зараз не зовсім зрозуміло, наскільки це вигідно Партії регіонів. Та й чимало депутатів не бажають дострокових виборів, бо можуть уже не потрапити до парламенту.
Якщо Тимошенко програє і буде звільнена з посади прем"єра, її можуть змусити виїхати з країни
Але треба зважати й на те, що якщо Тимошенко програє і буде звільнена з посади прем"єра, то не матиме політичного імунітету. Її можуть змусити виїхати з країни.
Якою буде Україна за перемоги Тимошенко?
— Буде жорсткіша модель президентської влади в рамках чинної Конституції. Юридична більшість у неї є, залишилося зробити її фактичною. У Партії регіонів знайдуться люди, які захочуть самозбереження.
Де буде Янукович у разі перемоги Тимошенко?
— Йому доведеться піти з великої політики. Тому ставка у нього на цих виборах дуже висока, як і в Тимошенко. У потилицю дихають молоді політики. Для Тимошенко замало бути президентом — вона хоче стати безумовним національним лідером. Для цього їй потрібен буде референдум із запитанням: ви за президентську чи за парламентську владу? Люди будуть за сильного президента, бо хочуть мати лідера. Хоч сьогодні у нього менше повноважень, ніж у прем"єра, все одно його вважають відповідальним за всі негаразди. Адже президента обирають усенародно.
Чому Ющенко не відстояв для себе реальних повноважень?
— 2005-го часу було мало. Потім гра пішла на виживання. 2006–2007 року президент був на межі імпічменту — Партія регіонів, комуністи і соціалісти майже назбирали 300 голосів. Треба було боротися з цим і не втратити посаду. Потім прийшла Тимошенко, й почалася боротьба за президентські вибори.
Що чекати від президента Януковича?
— Він не є націоналістом — у позитивному сенсі слова. Тому робитиме ставку на державу, а держава — це політики, чиновництво. Нова влада трошки буде трясти багатих, щоб вони трошки поділилися з бідними.
Що це дасть людям?
— Бідні додатково отримають по 200–300 гривень. Але це буде поліпшення на певний час. Програє середній клас, бо утвориться союз бідних і багатих проти середніх.
Більшу небезпеку становитиме президентство Януковича чи Тимошенко?
Карасьов кілька хвилин мовчить, складає пальці в замок. Переходить на російську.
— Янукович буде царствувати, але не управляти. Добре це чи погано? Хтозна. А Тимошенко буде і правити, і управляти. У Юлі влада слабкою не буде. Це гарно чи погано — теж не знаю.
Якою буде Україна за другого президентства Ющенка?
— Уже не буде того, що йому ставитимуть свої умови. Люди будуть служити країні, а не собі. Скільки ж можна: йдуть у політику, забезпечують себе на все життя — і все. Ця епоха закінчилася. 2004-го відбулась антиолігархічна революція знизу. Але еліта залишилася тією ж. Олігархам вигідно, щоб зараз прийшов авторитарний політик, навів порядок, зберіг їхній капітал, допоміг рефінансувати банки, реструктуризувати борги. Вони не хочуть демократії. Ось у цьому небезпека. Треба мудро очистити еліту.
Карасьову телефонують на мобільний. Співрозмовника він називає "Кнайпою". Каже в слухавку:
— Я ж вас не уповноважував говорити, що за Тимошенко чи за Януковича комусь буде жити краще. Я ж говорив як приватна особа. А ви взяли і мене... Дзвонить мені Юлія Володимирівна: "Вадиме, як же так? Ми ж демократи", — усміхається. — Дзвонить Віктор Федорович — те саме. Тому більше так не робіть. Вам залишилося недовго — свободу слова закриють к бісу.
— Ющенко йде з новою Конституцією, аби країною не управляли олігархи, — відкладає телефон і продовжує. — Він хоче відійти від пострадянської псевдодержавності. Міняємо президентів, але глибинно нічого ж не робиться! Немає політичного мислення, є "тільки я врятую", "будемо рятувати, бо, шеф, усьо пропало!". Ну, можемо повернутися до того, що президент телефоном буде вирішувати все. Хіба це крок уперед? Ні. Треба прибирати з політики людей, які приходять, щоб нажитися. Потрібно боротися з корупцією.
Відрізати руки, як пропонує Тимошенко?
— Треба економічні умови міняти, щоб не брали. Якщо не поборемо корупцію, то країна загнеться.
Суспільство вже доросло, щоб у владу йшли не для наживи?
— Якщо є корупція, то її не позбудешся ні відкритими списками, ні закритими. А нове покоління ще гірше за старе, бо у старих хоч якісь моральні принципи були — в молодих зовсім гальм нема.
Треба через нову Конституцію очистити еліту. Бо наша еліта живе, лікується, навчається в Європі, а сюди приїжджає, як на вахту. Приймають закони та їдуть назад.
Як виплекати справжню еліту?
— Треба сформувати націю. Нація — це не лише українська мова, трипільська культура. Що від цього простій людині? Президент має сказати, що нація — це й соціальні стандарти, і якісні дороги, це солідарність, коли багаті діляться з бідними.
Тим часом глобально мислить лише Ющенко. У нього є курс, але його нікому реалізовувати. Залишається виходити до людей і пояснювати, що воїни УПА — це не тому, що йому так хочеться. Країна повинна мати свій пантеон героїв. Якщо його немає, то немає і країни.
Вадим Карасьов 1996 року переїхав із Харкова до Києва працювати радником нардепа Володимира Семиноженка. Разом вони заснували Національний інститут стратегічних досліджень.
— 1999 року Інститут забезпечував аналітикою президентську кампанію Кучми. 2002-го працювали на Партію регіонів. Потім почалися тертя, ревнощі, колектив розростався і ми із Семиноженком розійшлися, — згадує. — 2006 року мене знайшла Богословська, і я став другим номером її партії "Віче". Ми розійшлися, бо для неї політика — це ступінь реалізації бізнесу.
Карасьова запрошувала Тимошенко — депутатом, помічником. Але він пішов у Секретаріат президента, яким керував Віктор Балога.
— Вона була в шоці: як це я в Балоги, а не в неї. Але для Тимошенко головне не мої поради, а те, щоб я хвалив її. Коли ж сідаєш із нею говорити про глибинні речі, вона каже: "Так, гарна країна" — і все. У неї навіть немає словникового запасу.
Міг стати барабанщиком
Вадим Карасьов родом із міста Коростень на Житомирщині. У юні роки грав на барабанах у кількох рок-гуртах. До 14 років мріяв стати музикантом, але не склалося. Народилася сестра, яку мав доглядати, бо батьки, інженери-меліоратори, часто їздили у відрядження.
Навчався в Харківському університеті на політекономіста. Потім працював там викладачем. Відтоді веде щоденник — занотовує роздуми.
Дружина завідує кафедрою у тому ж вузі. 31-річна донька має бізнес.
2 
35413
Коментарі
12