— В Україну знову прилетів мільярдер Джордж Сорос. Це позитивний сигнал, зважаючи на його вагу в світі, — говорить політолог 37-річний Михайло Басараб. — Перед візитом він опублікував розлогу статтю в одному з американських видань. Там окреслив бачення нинішньої ситуації та дав поради, як врятувати Європу. Закликав європейців підтримати Україну, щоб вижити самим.
Із Басарабом зустрічаємося вранці неподалік Національного банку та Кабінету міністрів. Через дорогу видно купол парламенту. Михайло запрошує зайти в кав'ярню "Золотий дукат".
Які перспективи Європи?
— Вона перебуває в не найкращій формі. Терористичні акти у Франції — не релігійна ворожнеча. Підстави надумані. За вигідною маркою ісламського екстремізму хтось реалізує свої геополітичні інтереси. Скоріше за все, це робота Путіна.
Яку мету він переслідував і чому обрав Францію?
— Там криза влади чинного президента. Путін вважає Олланда слабаком. Французи не дочекаються, коли його каденція закінчиться. 2017 року мають відбутися вибори глави держави. Найближчими конкурентами Олланда є Марін Ле Пен — лідерка "Народного фронту" й колишній президент Ніколя Саркозі. Її звинувачують у тісних стосунках із Путіним. Кажуть, вона часто літає до Москви, а через чеські фінансові установи російський Газпром фінансує її партію. А Саркозі — це давній друг Путіна. Розхитуючи ситуацію у Франції, той грає на підняття рівня популярності правих політиків, особливо Марін Ле Пен. Топлячи Олланда, Путін виходить на безпрограшний сценарій французької президентської кампанії — Ле Пен або Саркозі.
У Британії є такий собі Найджел Фарадж, який очолює Партію незалежності. Це маргінальна політсила, популярність якої зростає. Він заявляє, що Європа повинна пожертвувати Україною, аби зберегти стосунки з Путіним. Глава Кремля всюди ставить на політиків, які закликають до демонтажу Євросоюзу.
Західні партнери взялися за Україну, спонукають до реформ. На що можемо зараз розраховувати?
— Приїзд Сороса — гарний знак. Він був одним з ідеологів радикальних реформ у Польщі.
В Україну не підуть інвестиції, доки влада не почне робити серйозні антикорупційні кроки. Про це прямим текстом Порошенку та Яценюку говорили у Брюсселі й Вашингтоні. Поки що не помітно, щоб вони адекватно розуміли ці сигнали. Може, планують прикритися такими формальностями, як закон про люстрацію та Національне антикорупційне бюро. Вони нібито свідчитимуть про нові підходи, але не змінюватимуть систему сутнісно. Дії влади більше нагадують імітацію. Це говорить про небажання проводити системну антикорупційну реформу. Політичні та бізнесові еліти не готові до кардинальних змін правил гри.
Антикорупційна реформа залежить від президента. До його квоти належать генеральний прокурор, голова Служби безпеки. Якби ці дві інституції працювали на повну потужність, ми зрушили би вже з мертвої точки.
За останній рік поміняли двох генпрокурорів. Порошенко під час призначення Яреми сказав тому: треба посадити трьох друзів.
— Порошенкові треба було просити генпрокурора посадити не друзів Яреми, а своїх. Як робив Саакашвілі в Грузії.
Справжній президент-реформатор почне з боротьби з корупцією. Саме це стане відправною точкою до серйозних змін. На жаль, на Порошенка мало сподівань. Бо в його фракції перебувають депутати, які возили на Майдан тітушок, а зараз очолили парламентські комітети. До команди президента належать бізнесмени, які працювали з представниками режиму Януковича — Калетніками, Курченком.
Як на такому тлі виглядає прем'єр-міністр?
— Будь-яким економічним реформам має передувати антикорупційна. Якби президент справлявся зі своїми функціями, то прем'єр не думав би над використанням посади для збагачення. Люди в Кабміні теж боялися б красти. А так старі схеми збереглися. Держава наскрізь корумпована.
Законів про люстрацію і про Антикорупційне бюро не треба було б приймати, якби працювали Генпрокуратура й Служба безпеки України. Якщо подивитися на закон про Антикорупційне бюро, то йому нічого не вдасться. Не зможе працювати автономно. На певних стадіях перетинатиметься з органами прокуратури, судовою системою. Суд повинен буде надавати санкції на обшуки, блокування рахунків. Якщо всі структури залишатимуться корумпованими, то ставитимуть палиці в колеса в розслідуваннях зловживань високопосадовців. Найбільше, що зможе робити бюро — оголошувати заяви про зловживання.
Яких трьох друзів Порошенка мали б ув'язнити, аби дати сигнал у боротьбі з корупцією?
— Мають посадити десяток друзів Порошенка. Щонайменше. Якби в перші тижні після обрання президента почалися резонансні справи, ми змогли б сказати: нарешті прийшла людина, яка поведе нас до серйозних змін.
Українська влада залишається політичною надбудовою олігархічної економіки. Державний механізм працює на збагачення еліт. Масштаби корупції добре ілюструвати обсягом хабарів. Соціологічні дослідження показують: тільки на побутовому рівні це мільярди доларів. Якщо взяти до уваги хабарі й "відкати" високопосадовцям, то сума зросте у сотні разів. Щороку оборот хабарів сягає розмірів державного бюджету.
Люди бачать несправедливість. Зокрема, як суд відпускає під 10 мільйонів гривень застави начальника ДАІ Полтавської області Петра Блажівського, якого спіймали на хабарі. Якою може бути реакція?
— Те, що при владі продовжують перебувати такі клани, як Блажівського, свідчить про неспроможність влади. Насамперед президента. Для Порошенка є питанням честі позбутися їх. Якщо один із представників цього сімейства залишиться на волі й не понесе покарання, всі брати залишаться на високих посадах, то президенту треба буде самому піти у відставку. Схеми, які працювали за Януковича, продовжують діяти. Це — вирок нинішній еліті.
Скільки суспільство ще здатне терпіти?
— Від протесту людей зараз стримує тільки війна на Донбасі. Найвагоміший аргумент противників третього Майдану — цим скористається Путін. Це спекуляції. Всі українські політики говорять, що в нас є два найбільші вороги: зовнішній — Путін, внутрішній — корупція. Маємо одночасно боротися з обома. Корупція заважає у протистоянні Росії. Корумпована система не дає швидко реформувати армію. Це дозволяє в Міністерстві оборони надалі розкрадати те, що мало йти хлопцям на передову. Можливо, президент зацікавлений у тому, щоб ситуація на Донбасі жевріла до безкінечності. Це дозволяє направити суспільну увагу й активність туди, а не проти корумпованої влади. Як тільки навесні народ відчує наслідки бюджетних нововведень, ситуація загостриться.
Генпрокуратура не відзначилася нічим хорошим у боротьбі з корупцією та посадками тих, хто розстрілював Майдан. По Києву вільно розгулюють такі діячі, як "регіоналка" Олена Бондаренко, яка відкритим текстом закликала розстрілювати Майдан. Брат Андрія Клюєва став народним депутатом, а помічник Володимира Сівковича, якого називають відповідальним за розгін Майдану — Валерій Колюх — претендує на посаду керівника Державної агенції зони відчуження. Депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко опублікував допис: "Нові призначення з присмаком вати". Називає трьох осіб, які тісно працювали з режимом Януковича, а сьогодні претендують на високі посади. Зокрема Колюха, який був із Сівковичем, доки той не втік з України. Державна агенція зони відчуження — сфера компетенції міністра екології Ігоря Шевченка, який пройшов за квотою "Батьківщини". Виникає запитання: депутат цієї фракції бреше чи лідер партії має зв'язки з Сівковичем?
Коли нарешті почнуться зміни?
— Їх може запустити тільки президент. Якщо немає надії на нинішнього, сподіватимемося на наступного. Це може бути раніше, ніж до закінчення каденції Порошенка 2019 року.
Хто здатен стати президентом-реформатором?
— Прізвище може бути невідоме широкому загалу. Якщо проводити аналогію з Грузією, це може бути український громадянин із західною освітою. Єдина можливість виходу на політичний олімп невідомої особистості, яка здатна привести до перезавантаження країни — черговий Майдан.
Скільки часу Порошенко має для початку якісних перетворень?
— Ми в такій глибокій кризі, що часткових змін бути не може. Антикорупційна реформа буде дієвою, якщо охоплюватиме все по горизонталі та вертикалі. Цей імпульс мають послати перші особи держави. Якщо посадять кількох друзів президента, це буде сигналом для чиновників нижчого рівня. Переважна більшість із них почнуть жити по-новому, хтось утече за межі країни або піде в бізнес. Ті, хто намагатимуться зберегти корупційні схеми, будуть посаджені. У Грузії за ґрати відправили сотні чиновників. Всі інші правильно зрозуміли цей сигнал.
11 років Михайло Басараб займався плаванням. Тренувався по 4 год. на день.
Збирає політичні плакати й агітки
— Зараз я задіяний в ініціативній групі, яка закликатиме лідерів громадської думки до формування новітньої політичної партії мислячого класу, — говорить Михайло Басараб. — Така організація має відображати інтереси людей, що повалили Януковича, а нині сформували український громадянський спротив Путіну. Вона повинна сформуватися поза межами нинішніх владних еліт. До ініціативної групи входять Тарас Стецьків, Ігор Коліушко, Олег Дерев'янко, Олег Канівець.
На початку 2000-х був помічником народного депутата Олександра Слободяна. З 2007-го є співзасновником компанії "Перша рейтингова система". На останніх парламентських виборах був політтехнологом В'ячеслава Константіновського, який обрався нардепом.
Любить читати філософську літературу, дивитися французьке кіно. Збирає політичні плакати, роботи закарпатського художника-імпресіоніста Аттіли Коприви.
Із дружиною Лесею виховують сина Остапа.
3 
1
Коментарі
5