Народний депутат від "Народного фронту" 27-річний Євген Дейдей у яскраво-синій тенісці стоїть біля колони в сесійній залі Верховної Ради. Про щось розмовляє з колегою. За кілька хвилин виходить із пачкою цигарок.
Дейдей — координатор батальйону патрульної служби міліції спецпризначення "Київ-1".
— Учора ввечері повернувся з Мар'їнки, — розповідає російською. — Бійців нервує, коли йде шквальний обстріл наших позицій, а ми змушені 3–4 години чекати дозволу на вогонь у відповідь. У цей час хлопців розриває на шматки. Ми отримали дозвіл, але ціною купи поранених і загиблих. Це — зрада командування. Хто відповість? Хто у нас Верховний головнокомандувач, формує Генштаб? Президент.
Порошенко обіцяв воєнний стан. Чому це спустили на гальма? Про це більше не говорять. Розказують, що знову загинули 10, 20 бійців. Дали квартири, гроші — відкупилися.
Живуть за принципом: або попіаритися, або побільше отримати мандатів, або побільше заробити на контрабанді. Патріот, який отримує коридор на дві-три машини контрабанди, замовкає. Все добре.
Яка тут ціна питання?
– 10 відсотків товарного чека. Мінімум за фуру — 170 тисяч гривень. Максимум — 700 тисяч, коли везуть медикаменти. В середньому за день через один блокпост проходять 100–120 фур.
Досі не відстояли озвучені на Майдані ідеали. Ні на крок не наблизилися до того, до чого йшли. На фронті стає все більше розчарованих патріотів. Бо з'являються все більше людей, які з Васі із зарплатою 5 тисяч гривень стають Васею, який заробляє мільйон на контрабанді на блокпостах. Намагаємося говорити про це, а нам кажуть: ви самі в цьому заплямовані. Хоч аргументів не наводять.
Але розповідають, що батальйони супроводжують контрабанду і мають із цього відсоток.
— Ми з цим боремося. Нещодавно за 800 метрів від Донецька зупинили дві фури з продуктами. Як вони пройшли всі блокпости без документів? Тим, хто пропускає ці вантажівки, треба показати, що їдять хлопці в окопах. У чому ходять — в гумових тапках. Розказують, що їх гарно забезпечують. Нічого подібного. Все відмивається на тендерах, держзакупівлях.
Кажуть, поміняли сухпайки. Хтось їх бачив? З квадратної коробки переклали в поліетиленові пакети — їх запаковує фірма, яка належить комусь з ініціаторів цих змін. А як були іржаві консерви, так і досі є.
Які настрої щодо влади?
— Київську владу ніхто зносити не буде. Поки що. Але питань до неї є багато. Зокрема, що ви тут робили, поки ми там гинули? В чому стало краще в країні?
Найближчим часом можливий новий наступ бойовиків?
— Під Мар'їнкою 3 червня спостерігали провал російських генералів, їхнього генштабу. Вони поклали 400 людей і відійшли. Ми їх розмазали. Можливо, це був відволікаючий маневр. Може, розвідка боєм. Хотіли подивитися, чи отримаємо дозвіл на вогонь у відповідь. Якби не отримали, вони пішли б далі.
Зараз за териконами Мар'їнки стоять близько 4 тисяч бойовиків. Таку кількість не тримають у резерві. В будь-якому випадку буде наступ. Якщо зайдуть у Курахово і займуть висоту — не відіб'ємо місто. Там стратегічно важливі висоти. Якби ми туди вивели артилерію, могли б відбити і Піски, і вести вогонь за Мар'їнкою — по позиціях бойовиків.
Що стримує?
— Мінські домовленості. Світова спільнота. Нас щодня убивають, а ми стоїмо. Хто за це відповідатиме?
Чи контрольоване вивезення зброї із зони АТО?
— Доволі прискіпливо перевіряють на блокпостах. Стоять і СБУ, і міліція, і ДАІ. Контролюють усіх — від волонтера до народного депутата.
Місцеве населення як налаштоване?
— Хочуть, щоб був мир. Їм не треба ні ДНР, ні ЛНР. Хочуть бути в Україні, але радикально налаштовані проти декого з київської влади.
Минулого літа перший раз заходили в Мар'їнку. Зустрів на фермі дідуся-охоронця. Він розказав, що отримує 934 гривні зарплати. Що ми їм дали і що можемо від них вимагати?
Що маємо робити, аби жителів Донбасу перетворювати на наших друзів?
— Треба реально зайнятися війною. Плюс — є чимало запитань по підприємствах Ахметова, по маєтках людей з оточення Януковича. Коли забирали 200‑х (загиблих. — "ГПУ"), були за 800 метрів від Донецька. Там стоять неушкоджені будинки Ахметова, Арбузова, інших. Навіть дірки в паркані немає. Дали Ахметову перенести резиденцію в Запоріжжя. Він там побудує ще одну імперію, а ми можемо втратити ще одну область.
Яку політику потрібно вести щодо Ахметова?
— Його треба судити. Є багато запитань по бандитських батальйонах "Восток", "Оплот" — Ахметов фінансував їх на початках. Розхитував ситуацію на Донбасі.
Чи дієвою буде економічна блокада окупованих територій?
— Це треба було робити раніше. А так побачили, що можна заробляти 30 мільйонів гривень на день з одного сектора на контрабанді, то навіщо блокувати?
Чи готові люди, які зараз живуть на окупованій території Донбасу, бути частиною України?
— Вони піддалися путінській пропаганді. У багатьох тамтешніх сім'ях, внаслідок війни, хтось загинув. Хіба вони зможуть повернутися до нас і сказати, що ми — одна країна? Ми втратили цих людей.
Президент говорить, що ми не віддамо ні клаптика своєї землі.
— Це наша територія. Ми до останнього маємо її відвойовувати, не залежно від того, підтримують нас там чи ні. Для тих, що не підтримують, є чемодан-вокзал-Москва.
Чи реально повернутися до довоєнних кордонів на Донбасі?
— Повинні повернутися. Це можна було зробити ще рік тому, коли відбили Слов'янськ. Це був переломний момент. Але ми не скористалися ним.
Коли повертаєтеся з фронту, депутати цікавляться реальною ситуацією там?
— Питають. Я пропоную поїхати зі мною і подивитися власними очима. Всі кажуть, що хочуть, але не їдуть. Але навіть до Мар'янки доводилося провозити журналістів у багажнику. Не бажають, щоб суспільство знало, скільки реально загиблих і поранених.
Порошенко сказав, що за час воєнного конфлікту загинули понад сім тисяч людей.
— Цифра занижена в два-три рази.
Що потрібно, аби зміни відбувалися швидше?
— Побільше порядних людей у владі. Не треба боятися виходити до народу. Наприклад, губернатор Саакашвілі вже об'їздив майже всю Одеську область. Він іде на базари без охорони. Це при тому, що людина з іншої країни.
Кажуть, Саашкавілі майже зупинив контрабанду.
— Якщо він розбереться з цим і наведе лад, я скажу, що Саакашвілі — найперспективніший політик в Україні. Рідні кажуть, що він "закручує гайки" — контрабандисти і злочинці тікають. За часів попередника Палиці всі вони працювали.
Часто генерали бувають на передовій під час бойових дій?
— Взагалі не бувають. Сидять у штабі. Я на передовій, зокрема у Слов'янську та Краматорську, бачив лише трьох генералів. Один із них — покійний Сергій Кульчицький. Ще двоє генералів МВС — теж достойні люди (Сергій Яровий і Василь Паскал. — "ГПУ").
Був сотником на Майдані
Євген Дейдей родом із Одеси. Навчався в тамтешньому Національному політехнічному університеті. Спеціальність — менеджмент. Також закінчив факультет прокуратури й слідства Одеської юридичної академії.
Працював у міліції, мав власну юридичну фірму.
Народним депутатом став за списком "Народного фронту" — балотувався за №32.
— У мене залишився партнер, який займається прокатом автомобілів в Одесі, — розказує Євген. — Працює з моєю дружиною. Але зараз машини в прокат майже не беруть. Тому за два останні роки довелося розпродавати більшість авто.
Під час Революції гідності був сотником Сьомої сотні. Від 1 липня 2014-го керує батальйоном спецпризначення міліції "Київ-1". Місяць тому став співзасновником організації "Союз учасників АТО".
— Є два офіси, що безкоштовно надають юридичні консультації. Намагаємося приймати всі заявки від хлопців, які мають проблеми. Наприклад, коли їм не видають посвідчення учасника бойових дій чи землю. Вже звернулися близько двох тисяч людей.
3 
35413
Коментарі
18