Уперше Василь Сліпак заспівав 6-річним на сільському весіллі у Львівській області. Під час забави виліз на стілець і виконав пісню "Тріо Мареничів" "Тиша навкруги". Через чотири роки старший брат Орест відвів його в хорову капелу "Дударик". У Сліпака виявили рідкісний голос — контр-тенор. Співав також бас-баритоном.
— 14-річним Василь виступав у Канаді та Америці, — згадує його вчителька Ольга Оглашенна зі Львова. — Виконував чоловічі, жіночі й дитячі партії. У 20 років виграв гран-прі на міжнародному конкурсі у Франції, підписав контракт із Паризькою національною оперою.
Сліпак отримав головні ролі в оперних творах "Весілля Фігаро" і "Дон Жуан" Моцарта, "Аїда" Верді, "Борис Годунов" Мосоргського, "Князь Ігор" Бородіна, "Євгеній Онєгін" Чайковського. Співав сімома мовами.
— У Франції Василя вважали дуже талановитим. Я тішився, коли отримав нагоду співати з ним на одній сцені. Поза сценою був душею компанії, завжди приносив хороший настрій, — каже французький оперний співак Гійом Дюсо. — Завжди хотів бути потрібним. Створив фонд, який допомагав дітям-сиротам. Якось зізнався, що їде на війну. Кажу: "Може, щось пошукаєш важливіше у Франції?" Дуже хотів його захистити. Відповів: "Мені не подобаються прості слова, які нічого не змінюють".
Найулюбленішою Василевою роллю був Мефістофель в опері Шарля Ґуно "Фауст". На фронті взяв позивний "Мефістофель". Скорочено його називали "Міф". На передовій співав народні пісні. Часто виконував народний романс "Місяць на небі".
4 
35413
Коментарі