25 жовтня на столичному Байковому кладовищі поховали актрису 74-річну Валерію Заклунну. Вона померла в суботу вранці у столичній лікарні "Феофанія".
— У клініці провела два останні тижні. Зупинилося серце, — кажуть у театрі імені Лесі Українки. Тут актриса працювала півстоліття.
Народилася в російському Сталінграді (зараз місто Волгоград. — ГПУ). У вісім років із батьками переїхала до Києва. Закінчила Школу-студію МХАТ. Повернулася до Києва.
Була депутатом трьох скликань парламенту від Компартії.
Знялася у 29 стрічках. Зокрема, "Дума про Ковпака", "Любов земна" та "Місце зустрічі змінити не можна". Зіграла у 44 виставах. Востаннє вийшла на сцену торік у лютому на прем'єрі спектаклю "В цьому милому старому домі".
— Уперше побачила Валерію Заклунну 1980-го в головній ролі на виставі "Надіятися", — розповідає актриса Ольга Сумська, 50 років. — Від неї неможливо було відірвати очей — висока, статна, чорноброва. У житті була закрита. Вражала прямолінійністю.
Валерія Заклунна тричі була заміжня. З першим чоловіком мультиплікатором Гаррі Бардіним прожили місяць. З актором Валерієм Сивачем були разом 18 років. Її третім чоловіком став політолог Олександр Мироненко. Він помер позаторік. На його могилі Заклунна встановила два пам'ятники — чоловікові й собі.
Коментарі