— Цей годинник коштує зо 30 тисяч фунтів стерлінгів. Подарували його на 18-річчя, — каже Юлія Стахіва, 23 роки. На лівій руці має золотий годинник із великим круглим циферблатом. Коштує близько мільйона гривень. Вона — єдина донька українського бізнесмена. Навчається в Лондоні. Щороку на одяг витрачає 200 тис. фунтів стерлінгів — 7,4 млн грн.
Юлія живе у престижному районі міста — Кенсінґтоні. Любить сумки марок "Шанель" та "Ів Сен-Лоран", шуби з натурального хутра. Власний гардероб оцінює у 1,5 млн фунтів стерлінгів — майже 56 млн грн. Має понад 100 сумок і 600 пар взуття.
— Моєю першою дизайнерською річчю була сумка "Луї Віттон" і туфлі "Гуччі", подаровані батьками. Я мала тоді 9 років. Це сформувало мій смак, — каже. — Гроші дає батько. Він — бізнесмен. Але це не тема для розмов. Можу тільки сказати, що його робота пов'язана з харчовою промисловістю. Мама не працює. Свій час присвятила мені, займається хатніми справами.
З батьком у мене дружні стосунки. Можу подзвонити серед ночі і сказати: "Тато, я не хочу тусуватися в цьому клубі, тут усе жахливо, люди непривітні". Він заспокоїть: "Перестань, ти прекрасна!"
Понад 30 тис. фунтів стерлінгів — більш як 1 млн грн — Стахіва щороку витрачає на косметичні процедури — ін'єкції для збільшення губ, перманентний макіяж, відбілювання зубів, нарощування вій та волосся.
— Краще замолоду вкладати гроші у свою зовнішність, ніж витрачати їх на їжу, — говорить Юлія. — Я зменшила собі щоки, бо в дитинстві були круглі. Цьогоріч вставлю імпланти у груди.
Робити стрижку літаю до перукаря в Москву що два місяці. Там маю квартиру. У Лондоні немає хорошого спеціаліста, як і косметолога. У Москві бронюю салон на день.
Мені нелегко живеться. Не можу собі дозволити провести день у піжамі. Бо до мене завжди прикута увага. Постійно почуваюся під пресом.
Юлія переїхала до Лондона підлітком разом із батьками. Вивчає маркетинг на останньому курсі приватного Ріджентського університету. Мріє працювати за фахом в індустрії моди.
— Не треба думати, що я займаюся тільки власною зовнішністю. От зараз повертаюся з бібліотеки, бо треба писати дисертацію. Хоча я не найкраща студентка, — говорить. — Розумію, що за три-чотири роки маю заробляти на себе. Хочу бути успішною мамою, домогосподаркою, телезіркою і бізнесвумен. Я не підходжу для роботи в офісі, бо маю занадто добрий вигляд для цього і гарно освічена. Батьки і друзі сприймають мене як лідера. Тому не думаю, що після університету зможу на когось працювати.
Юлія грає в теніс, їздить верхи, вивчає мови. У вільний час ходить до клубів. Додому повертається близько 4:00. Щоб стежити, чи не випила зайвого, наймає людину для супроводу в розважальних закладах. Має хлопця-студента.
— Не знаю, чи багатший за мене. Не рахувала його грошей, — додає. — Та й мене це не дуже цікавить.
7 
35413
Коментарі