"Сину 28 років, а вже півголови сивого волосся"

 

"Дочка Іванна не має удачі ні в особистому житті, ні на роботі, — пише вінничанка Катерина Данилівна. — Перший шлюб у неї був невдалий. Має дорослого сина. У того три дипломи, а заробляє копійки. Від другого шлюбу — дочка-другокурсниця. Іванна скрізь дає раду сама. Працює на фірмі вже багато років. Віддається роботі сповна. Додому приходить вижата, як лимон. Уже не раз її підставляли — рік жила без зарплати, набралася боргів".

Листи коментує столичний біо­енергетик Мирослав Олійник. Запалює три свічки, заплющує очі.

— У першому півріччі 2015 року фірма переживатиме непрості часи, але Іванна без роботи не залишиться, — передбачає біоенергетик. — Зарплату виплачуватимуть із затримками, доведеться економити. Але розраду знайде в дітях. Син отримає запрошення на кращу роботу, буде матеріально підтримувати сім'ю. Донька, крім навчання, знайде підробіток. Діти стануть для Іванни опорою. Навесні на жінку чекає особливе знайомство. Чоловік добиватиметься її уваги довго.

"У липні сина забрали на війну, — пише 49-річна Ірина Сергіївна з Волині. — В серпні в зону АТО поїхав племінник. У нашому селі через хату хлопців попризивали. А в хати, які пустують, поселили переселенців. Чи є справедливість на світі? Приїхали чотири сім'ї з-під Донецька. З чоловіками, братами, синами. Втікали від війни, бо їм страшно. Чого моя дитина має захищати їхню область? Із сином часто не буває зв'язку. Щохвилини молюся, щоб вернувся живим. Йому 28 років, а вже півголови сивого волосся. Має дівчину, але досі не заручені. Каже, що любить її не настільки, щоб одружуватися. Коли знайде собі пару?"

Надсилає фото сина Анатолія. Він у військовій формі, на голову вищий від матері.

— Анатолій повернеться додому на Різдво у відпустку. Але потім знову поїде воювати. ­Чекайте вдома ближче до березня. Літом познайомить вас із майбутньою невісткою. Біженці надовго в селі не затримаються. Переїдуть у місто, щоб знайти роботу.

"Куди б я не поїхала, скрізь зустрічаються люди, які бажають мені зла, — пише 78-річна Надія Василівна з Бориспільського району Київської ­області. — Хоча я чесна й порядна жінка, людям звикла помагати, довіряти. На Київщину три роки тому переїхала з Луганщини. Там продала хату, тут купила невеличку квартиру. З собою взяла котика, який був мені як рідна дитина. Коли кіт мав 3 роки, сусідка втравила його. Хоч він нікому не мішав. У квартиру залазив через вікно. Я за ним плачу. Не розумію, нащо робити таке зло. Часто підкидають під двері й під вікно якусь порчу. Не звертаю на це увагу, бо народилася 26.03.1936. У моїй даті народження є по дві "шістки" і "трійки". Чуствую, що якась сила мене захищає. От зараз у моєму рідному місті йде війна. Розбомбили всі добротні хати. А будинок, що продала, чудом уцілів".

— Знаючи дату народження людини, можна багато про неї сказати, — пояснює біоенергетик. — Люди, народжені 26 числа, — дуже сильні натури, але часто почуваються самотніми й покинутими. На сусідку не тримайте зла. Кіт наївся отрути, якою хотіли потравити пацюків. "Трійка" в даті народження захищає від руйнувань, додає сили й наснаги. "Шістка" береже від зурочення. Такі люди мають сильне біополе.

×