Півмільйона запахів розрізняє собака

— Чому тільки собаку взяли для служби? Не свиней, не мишей. Бо у собак нюх, як у людей очі. Як ми знайомимось очима, так і вони знайомляться з допомогою нюху. Одночасно можуть розрізняти півмільйона запахів, — розповідає 34-річний Віталій Панов, начальник столичного кінологічного центру при Міністерстві внутрішніх справ України.

— Наша служба прихована. По телевізору нас не показують, бо ми одні з перших приїжджаємо на злочин, віднюхуємо і їдемо назад. Якщо злочинець залишає якусь свою річ і собака занюхає його слід, вважайте, що на 70 відсотків роботу зроблено. Колись мав вівчарку Індо — великого і злобного собаку. Спеціально так його видресирував, щоб міг працювати в будь-яких ситуаціях. Пам'ятаю, в районі магазин пограбували. Приїхав я туди останнім і питаю в оперативників, чи не заходив хтось усередину. Всі божаться, що ні. Заходжу я з Індо, ставлю на слід, і пес підбігає до одного з міліціонерів. А той — молодий, тільки з інституту прийшов. Думав, якщо знає теорію і першим зайшов у магазин, то вже став великим слідчим і зможе знайти крадія. Але Індо внюхав слід і привів до напіврозваленого сарая. Відчиняю двері, а там усе награбоване — цигарки, пиво, горілка. І тут азарт з'явився — знайти ж злодія. Оскільки собака тренувався в місті, то в селі йому працювати набагато легше. На снігу було видно людські сліди. Індо їх узяв і довів до хати, де жила неблагополучна сім'я. Заходимо, лежить на ліжку пацан. А на табуретці біля нього пачка цигарок "Парламент". Точно така сама, як у магазині вкрали. Далі вже хлопці розбиралися. Казали, що пацан швидко розколовся. Цигарки в магазин повернули, а вода, пиво й горілка замерзли.

У притулку столичного кінологічного центру МВС живуть півсотні собак — німецькі вівчарки та лабрадори. Вони допомагають міліціонерам шукати вбивць, грабіжників та наркоторговців. Обслуговують лише Київ. За кожним кінологом закріплено по дві-три тварини. Тренують їх щодня.

— Дрес-костюми одягаємо не завжди, тренуємо й у звичайних куртках, і в пуховиках. Це для того, щоб собака вмів ловити злочинця і взимку, — каже Віталій. — Тому ми тут усі шиті-перешиті. Навіть крізь дрес-костюм на тілі залишаються синці й подряпини. Коли собака кусає, у м'яз впиваються 42 зуби.

На подвір'я вибігає молода німецька вівчарка. Вже місяць її вчать шукати вибухівку. Змочену в тротилі марлю ховають в одну з п'яти щілин у дереві. Колись замість справжнього тротилу використовували замінники. Але кінологи засумнівалися, що собака після замінників зможе виявити справжню вибухівку. Коли пес знаходить марлю — кінолог кидає йому м'ячик і гладить по голові. Собака кілька хвилин ганяє з ним подвір'ям, а потім знову береться за пошуки "вибухівки".

Із вольєра на прогулянку виводять чорну німецьку вівчарку Флоя. Ведуть на повідку, його тулуб у ременях.

— Це пес, що Мазурка шукав (киянин 38-річний Ярослав Мазурок — підозрюваний у розстрілі трьох охоронців із торгового комплексу "Караван" 26 вересня 2012 року. — "ГПУ"), — каже один із кінологів, який курить на вулиці. — Перший раз виїжджав, коли Мазурок у "Каравані" постріляв охоронців. Собаці важко було шукати, бо на асфальті запах швидко розвіюється. Тим більше, там стільки людей після Мазурка пройшли. Але слід узяв, довів до закинутої військової частини. Далі запах йому перебила свіжа фарба. Другий раз виїжджали в парк на Сирці, де Мазурка знайшли застреленим. Подзвонили десь о десятій ранку і сказали, що якийсь мент застрелився. Приїжджаємо, а там кажуть: "Пацани, який мент? Це ж Мазурок". Там було легше шукати, бо на ґрунтовій землі запах не так швидко вивітрюється. Собака привів нас до занедбаного будівництва неподалік парку. Мабуть, там Мазурок і переховувався.

×