— Вирішувати проблеми силою — безглуздя. Справжній спортсмен ніколи собі такого не дозволить. Силу треба проявляти у спорті, — каже 16-річний Антон Бірук з міста Вараш Рівненської області.
У вересні Антон переміг на чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу серед юнаків у ваговій категорії до 93 кг. У березні 2017-го в складі збірної представлятиме країну в Німеччині.
— У зал важкої атлетики я прийшов 2013 року. Хотів просто підкачатися. Мене відправили до Сергія Левчика — тренера секції важкої атлетики. Він розгледів у мені потенціал спортсмена-важкоатлета, за що я йому безмежно вдячний, — говорить Антон.
Хлопець навчається в 11-му класі.
— Навчання дається нелегко, бо доводиться поєднувати з тренуваннями. У спортзал ходжу п'ять разів на тиждень, проводжу там півтори-дві години. Навчаюся у фізико-математичному класі. Планую пов'язати життя з технічною спеціальністю. Зараз готуюся до ЗНО. Складатиму іспити з української мови та літератури, математики, фізики. Є хибний стереотип, що спортсмени нерозумні. Взяти до прикладу українського важкоатлета Анатолія Писаренка. В минулому — народний депутат України, нині — успішний бізнесмен-мільйонер.
Антон важить 90 кг.
— Їм усе, крім фастфуду. Віддаю перевагу борщам, супам, картоплі, кашам. Зараз дівчини не маю. Після перемоги однокласники й друзі почали ставитися до мене з більшою повагою. Мій особистий рекорд у сумі трьох вправ — 580 кілограмів. Цей результат я показав на чемпіонаті з пауерліфтингу.
Мати Антона — вчителька англійської мови. Батько працював на Рівненській атомній електростанції, нині на пенсії.
— Буває, що просять перетягнути важку шафу чи диван. Допомагаю, але намагаюся фізично не навантажуватися вдома. Можна легко травмуватися чи захворіти, особливо коли організм виснажений після тяжких тренувань, — розповідає Антон. — Спорт подарував мені багато важливих знайомств. Два роки тому зустрівся з пауерліфтером Іваном Фрейдуном, п'ятикратним чемпіоном світу. Його досягнення надихають.
Коментарі