4 грудня на кладовищі Святої Іфігенії в місті Сантьяго поховають урну з прахом екс-лідера Республіки Куби 90-річного Фіделя Кастро. Після його смерті 25 листопада у країні оголосили дев'ятиденний траур. Скасували всі масові заходи, закрили школи й державні установи. У столиці Гавані з Кастро прощалися два дні. Потім урну з прахом провезли по 13 провінціях країни.
— Хоч би як кубинці сприймали Фіделя Кастро — як героя-революціонера і визволителя чи як деспота й тирана — його ім'я було невід'ємної частиною їхнього життя протягом кількох десятиліть, — каже американський журналіст 44-річний Вілл Грант. Він сім років працює в Гавані. — Звикнутися з тим, що Фіделя більше немає, їм важко.
Фідель народився у сім'ї землевласника іспанського походження Анхеля Кастро. 13-річним брав участь у повстанні на цукровій плантації свого батька.
— Люди жалілися, що батько змушує їх працювати понаднормово і не доплачує, — розповідав Кастро. — Я сам ніколи не хотів працювати багато і отримувати за це мізерні гроші, тому підтримував їх. Якось украв у магазині батька кредитні ваучери. Роздав їх його працівникам.
За бунтарську поведінку батько покарав Фіделя — відправив у єзуїтський коледж Белен у Гавані. Далі був юридичний факультет Гаванського університету. 1950 року відкрив юридичну контору. Тоді ж зайнявся політикою. 1953-го, за рік після того, як на Кубі відбувся державний переворот на чолі з генералом Фульхенсіо Батистою, очолив збройний виступ проти нього. Він провалився. Кастро арештували й дали 15 років позбавлення волі. Та за 22 місяці амністували. 1955‑го Фідель емігрував у Мексику і почав готувати нове повстання. За рік із групою революціонерів на невеликій яхті "Гранма" висадився в кубинській провінції Ор'єнте. Згодом загін перетворився на Повстанську армію, що розгорнула партизанську боротьбу проти влади.
— Я починав революції, маючи за собою 82 людини, — говорив Кастро. — Якби мені довелося повторити це, мені вистачило б 10 людей. Неважливо, скільки вас. Важливо вірити і мати чіткий план.
1959 року повстанці повалили диктатора Батисту. Він утік до США. Тоді ж Кастро обрали прем'єр-міністром революційного уряду Куби. За шість років став першим секретарем ЦК Компартії. 1976-го обійняв посаду головнокомандувача і голови державної ради Куби. Від керівництва державою відійшов 2006 року. Тоді йому зробили операцію на кишківнику. Повноваження глави держави передав братові Раулю Кастро, 85 років. На його користь офіційно зрікся влади на початку 2008-го.
— На пенсії займаюся тим, чим має займатися людина в старості — віддатися роздумам і писати про те, що є важливим для світу, — казав Кастро. — У мене немає часу на перегляд фільмів і фотографій. Вже багато років не стрижу бороду і вуса. Щодня економлю на цьому 15 хвилин. Так вдається заощадити кілька днів у році для важливіших справ.
Фідель Кастро двічі попадав до Книги рекордів Гіннеса. Вперше — як найбільш палкий оратор. Його промова в ООН 29 вересня 1960 року тривала 4 год. 29 хв. Вдруге став рекордсменом за кількістю замахів на життя.
Його планували вбити 637 разів. Замахи організовував американський уряд, кубинські противники та мафіозні групи, казино й борделі, які він націоналізував після революції.
1963 року до Фіделя підіслали американського адвоката. Мав подарувати йому акваланг, у балони якого американські агенти помістили збудник туберкульозу. Адвокат про це не знав. Вирішив, що той акваланг занадто простий для подарунка. Купив інший, а той залишив собі. Незабаром він помер, а Кастро залишився живий. 1971 року під час поїздки до Чилі у Кастро мали стріляти два снайпери. Один попав під машину, у другого схопив апендицит.
— Якби здатність виживати після замахів була олімпійською дисципліною, я мав би у ній золоту медаль, — казав кубинський лідер.
Кастро жив у двоповерховому будинку в Гавані. Його статок американський журнал "Форбс" оцінював у $900 млн.
— Фідель жив у достатку й розкоші, — розповідає його товариш 90-річний Ігнасіо Раско. — Він мав багато яхт, колекціонував зброю, автомобілі й дорогі годинники. Любив грати у гольф, бейсбол і шахи. Його найбільшим захопленням було підводне полювання. З 15 років багато курив. Та на початку 1980-х покинув. Після того казав: "Найкраща річ, яку ви можете зробити з коробкою сигар — це подарувати її ворогу".
Мав 11 позашлюбних дітей
Фідель Кастро офіційно був у шлюбі двічі. 1948 року взяв за дружину філолога Мірту Діас Балларт. Зараз їй 88 років.
— Фідель закохався в неї з першого погляду, — розповідає колишній соратник покійного 88-річний Убер Матос. — Після знайомства сказав мені: "Вона буде моєю". Відповів, що це неможливо, адже Мірта — донька одного з міністрів генерала Батисти. Та Фіделя це не спинило. За рік він відгуляв із нею весілля.
Мірта народила Фіделю сина Фіделіто. Зараз йому 68 років, ядерний фізик. Очолював кубинське агентство з ядерної енергетики.
Шлюб Фіделя і Мірти тривав чотири роки. 1952-го жінка подала на розлучення, бо дізналася про роман чоловіка з лікаркою Наті Ревуельту. З нею Кастро жив у цивільному шлюбі вісім років. 1953‑го жінка народила йому доньку Аліну. На початку 1980-х вона втекла в Америку. Після того Кастро заборонив при ньому згадувати ім'я дочки.
У 1970-х крутив роман зі своєю секретаркою Селією Санчес, старшою від нього на п'ять років. 1979‑го вона скоїла самогубство через ревнощі.
Друга дружина Кастро вчителька Далія Сото дель Вальє.
Кажуть, мав 11 позашлюбних дітей.
8 
35413
Коментарі