Перший радянський вождь Володимир Ленін знемагав від головного болю, безсоння та апатії. З березня 1922-го часто непритомнів, правий бік тіла німів. Це повторювалося щотижня, потім — частіше, і тривало від 20 хв до 2 год. Черговий напад вбив Леніна 21 січня 1924 року.
Його наступник Йосиф Сталін у дитинстві переніс віспу та туберкульоз. У дорослому віці страждав від ревматичного болю у кінцівках та ангін, які лікував удома. До медиків Сталін звертався вкрай рідко. У його резиденції не було аптечки. Після Другої світової війни в нього розвивався склероз судин та підвищився тиск. Сталін переніс три мікроінсульти. Помер 1 березня 1953 року від крововиливу в мозок.
Нового господаря Кремля Микиту Хрущова називали "залізним". Він міг працювати 14–16 год на добу. Казали, що Хрущов на міжнародних переговорах затягував дискусію, поки опоненти не втомляться, а потім нав"язував їм свою волю. Та у 70 років його відправили у відставку нібито через "слабке здоров"я". Невдовзі у Микити Сергійовича стався перший серцевий напад. За сім років він повторився. Хрущов помер під час прогулянки в лісі.
Леонід Брежнєв захворів на склероз судин серця та мозку в 60 років. На початку 1975-го переніс інсульт та інфаркт. У нього паралізувало м"язи обличчя. 7 листопада 1982 року Брежнєв приймав парад на Красній площі, ледь стоячи на ногах. За три дні помер уві сні — зупинилося серце.
Наступні два генсеки комуністичної партії, Юрій Андропов та Костянтин Черненко, отримали свої пости, відповідно, у 68 та 72 роки. Обидва були хворими. Андропов мав діабет, хронічну хворобу нирок, переніс інфаркт, сальмонельоз та кілька тяжких грипів. Серед діагнозів Черненка найважчим була емфізема легень. Він ледве дихав без кисневої маски. Обидва генсеки померли, пробувши на своїх постах трохи більше року.
Останній радянський лідер Михайло Горбачов жодного разу не перервав роботу через погане самопочуття. 1990 року в нього стався спазм судин мозку. Однак до інсульту не дійшло. За кілька років Горбачов пройшов курс лікування від радикуліту.
3 
35413
Коментарі