— Дозволили собі провести весілля під час війни, бо щасливі люди сильніші, ніж нещасні, — каже екс-нардеп від "Свободи" Ірина Фаріон, 52 роки. Видала заміж єдину доньку 27-річну Софію Семчишин. Її обранцем став ровесник Василь Особа. Наречені розписалися 2 липня. Весілля відгуляли 23 липня у львівському ресторані "Княжий дім".
— Василько прийшов до мене 31 грудня з розкішним букетом троянд. Каже прямо з порогу: "Я до вас! Хочу просити руки вашої доньки". Сіла від шоку. Думала, він у гості до Софійки прийшов. Попросив тримати це в секреті. Освідчився їй новорічної ночі. Донька погодилася, — розповідає телефоном Ірина Фаріон.
Пара зустрічалася чотири роки. Познайомилися у спільних друзів. Василь Особа закінчив інженерно-будівельний факультет "Львівської політехніки". Працює будівельником.
— Наш Василько — "свободівець". Був помічником львівського депутата Михайла Семчія, — говорить Фаріон. — Що Софійка, що Василько — дуже добрі. У них — повний мінімалізм. Навіть на день народження замовляє їй не прикраси — ведмедиків. Удома маємо їх аж 18. Останній — зростом, як донька.
До весілля готувалися півроку. Білу сукню шили на замовлення у львівській майстерні за 7 тис. грн. Символом свята стало дерево роду. На кожному столі стояла гілка з фотознімками родини. Весільну арку зробили у формі родинного дерева.
— Кожний чоловік отримав подарунок — яблуко з написом "З'їж мене". Бо в Софійки й Василька все почалося з цього — пригостив її яблуком. Жінки отримували полуничку. Щоб не забували, що красива, і зваблива, — додає Ірина Дмитрівна.
Запросили близько 80 гостей. Лідер "Свободи" Олег Тягнибок не прийшов. Були його донька з чоловіком.
— Софійку, коли викрали, переховували в хаті Тягнибока. Його дружина відчинила двері, а на порозі молода стоїть. Від шоку одразу пустила і сховала у себе, — продовжує Ірина Фаріон. — Василько з пляшок із-під доброго вина виклав на підлозі фразу "Я кохаю Софійку". Це сфотографували й надіслали викрадачам. А вони нам — світлину Софійки з зав'язаним ротом.
Мати молодої провела традиційний український ритуал. Його 1916-го у праці "Українське весілля" описав етнограф Федір Вовк. Молодятам вручила меча. Був обвитий барвінком і облитий медом. З нього молоді мали злизати мед і не поранити язика.
— Мама Василька тримала хліб. Я передавала молодим меч, щоб захистив родину й дім. Барвінок символізував невмируще кохання і зв'язок із поколінням. А мед — щоб життя було солодке і плідне, — говорить Фаріон.
Подружжя проводить медовий місяць у Туреччині.
— Ледь їх туди випхала на шість днів. Софійка щороку десь відпочиває, а Василько вперше виїхав за кордон. Весь час у роботі. Сідав на літак і ще якісь справи вирішував. Він — працьовитий, урівноважений і витриманий. Дуже припав до душі цей хлопчина, — каже Ірина Дмитрівна.
Софія зберегла прізвище батька — Остапа Семчишина, колишнього чоловіка Ірини Фаріон. Він також був на весіллі.
Софія має диплом українського філолога. Працює у відділі інформаційного забезпечення Львівської міськради. З чоловіком мешкатиме у приватному будинку 89-річної бабусі Ярослави.
Коментарі