18-річна Дар'я Степаненко із Черкас виходить за художника Георгія Ярощука, 23 роки, й бере академвідпустку. Студентка Могилянки 22 вересня букетом дала ляпаса міністру освіти Дмитрові Табачнику.
— Із Георгієм зустрічалися трохи менше року. Побратися вирішили кілька тижнів тому. Мабуть, вплинув новорічний настрій: хочеться нового життя, — розповідає Дар'я. — Батькам іще не казала. Та думаю, вони не будуть проти. З датою весілля не визначилися. Не вагітна, академвідпустку беру за станом здоров'я — через проблеми з нирками. На навчання повернуся у вересні. Залишаюся в Києві. Хочу працювати журналістом, відпочивати й читати книжки. Після того як ударила міністра букетом, з'явилося багато знайомих. У соцмережах додалися близько 300 людей. Але нещодавно почистила список. Стала впевненіша, довела собі, що маю волю й силу. За рік потовстішала на п'ять кілограмів. Та цим не переймаюся, я собі подобаюся.
— Недавно з нею зустрічалася, — говорить черкаська подруга 21-річна Юлія Кнюпа. — Вона стала красивішою, елегантнішою — дуже гарною. "Букет" — то у ній був дух революцій. Зараз заспокоїлася, вийшла з Братства (об'єднання "Братство святого Луки", яке пов'язують із політичною партією "Братство" Дмитра Корчинського. — "ГПУ"). Ця ситуація змусила її ще раз подумати про навчання. Даша, як і багато студентів, зрозуміла: академічна освіта не завжди дає підґрунтя для роботи. Змінила погляди на свою професію історика, хоче працювати журналістом.
— Ми з Дашею познайомилися в офісі Братства на бульварі Шевченка, 48. Я приїхав з Одеси, — розказує Георгій Ярощук. — У Братстві з 15 років. Це громадсько-політична діяльність, якою можна підзаробити. Брав участь у близько 50 акціях. Кожний шостий раз були проблеми з правоохоронцями. 2005-го хотіли організувати акцію до першої річниці помаранчевої революції. Ми ще й не почали, як приїхав "Беркут". Мене посадили на п'ять діб у розподільник. Незаконно, бо я був неповнолітній, мав 16 років. За мене заступилася Гельсінська правозахисна група, майор Печерського райвідділу за мною приїхав.
В Одесі Георгій працював у фірмі з виготовлення пам'ятників.
— Півроку живу в Києві, працюю художником і скульптором на замовлення. Для мене це заробіток, я слави не прагну. Підробляю тим, що пишу статті на мистецьку тематику. Живу в друга: він винаймає квартиру, а я в нього — кімнату. Після весілля треба буде шукати окреме житло. Дітей народжувати не збираємося найближчі п'ять років. А там, можливо, я стану багатим скульптором, — сміється.
Мати Георгія економіст, батько — військовий.
— Після "букета" Даша подорослішала. Зник страх перед відомими людьми, — продовжує Ярощук. — В університеті спочатку захоплювалися її вчинком, доки ректор не почав вести кампанію проти неї. Сергій Квіт проводив бесіди. Звичайно, це не були комсомольські збори, але на парі хвилин п'ять міг роз'яснювати, якої політичної орієнтації треба дотримуватися. Ми хотіли провести страйк, але не знайшли підтримки з боку студентів. Та років за два ці люди пишатимуться, що знали Дашу.
4 
1
Коментарі
15