"Через місяць після розлучення в Олексія з'явилася нова жінка"

 

— Не живу з чоловіком вже два роки. Тепер, коли в мене почало налагоджуватися життя, згадав, що мав колись сім'ю. Хоче дитину собі повернути, — каже 25-річна Ірина Лісовська з Черкас.

Її колишній чоловік 33-річний Олексій Алексютенко звернувся до органів опіки, щоб забрати на виховання 6-річну дочку Марту. Подружжя розлучилося півтора року тому.

Дитина живе з матір'ю та її цивільним чоловіком Юрієм у гуртожитку. Їхня кімната на другому поверсі. Є меблі, холодильник, мікрохвильовка, плазмовий телевізор, ноутбук. На дитячому ліжку — іграшки. На холодильнику магнітами прикріплений малюнок із написом "Тату, я тебе люблю".

— Тут ми тимчасово живемо. Хочемо зняти двокімнатну квартиру. Добудовуємо свій дім, на літо маємо переїхати туди, — розповідає Ірина. — Я рано вийшла заміж. Весілля не хотіла. Розписалися, щоб йому не дали "условно" за бійку. Не брала його прізвища. Коли родилася Марта, можна було б розвестися. Але я хотіла, щоб дитина росла у сім'ї. Льоша приділяв нам мало часу. З роботи приходив із пивом, грав у ігри на комп'ютері і лягав спати. На дитину уваги не звертав. Головне, щоб не заважала. Жили у квартирі з його матір'ю та братом. Одного дня я забрала дитину і речі, переїхала до своїх батьків. Було дуже важко перші півроку самій, але до нього не поверталася. Через місяць після розлучення в Олексія з'явилася нова жінка. Коли Марта їздила до нього, ця жінка гарно до неї ставилася. Потім ще хтось у нього був, а я сама жила. Льоша міг взяти малу й піти в пивнушку. Їй брав щось із їжі, а собі — пиво. Мені це не подобалося, але бачитися з дитиною йому ніколи не заважала.

Марта у флісовому костюмчику бавиться іграшками.

— Коли познайомилася з Юрою, моє життя змінилося. Це чоловік, з яким можна жити по-справжньому. Він любить мене і Марту. Як прийшов час знайомити його з дитиною, зразу сказала: тато в неї є, а ти маєш стати другом. Але Марта сама почала Юру називати татом. Зараз не можу вийти на постійну роботу, бо займаюся дитиною. Вона пішла у перший клас і на гуртки ходить. Треба з нею працювати. Забезпечує нас Юра. На аліменти Льоші я не подавала. Сказала: як маєш щось їй купити, то купи так, а мені від тебе нічого не треба. Йому не сподобалося, що в мене склалися стосунки з Юрою. Пробував Марту налаштовувати проти нього, тоді хотів нас розлучити. Виливав на мене купу бруду. Мав звичку дзвонити, коли нап'ється. А бувало, як забирав Марту, то з'ясовував у себе вдома стосунки з братом. Дитина приходить і розказує: "до Антона приходила міліція, брали отпечатки пальців", або "папа бив Антона, бо Антон прийшов п'яний", або "папа вигнав Антона, і він спав у лісі".

— Олексій запропонував, щоб я повернулася. Коли відмовилася, сказав, що знищить мене. Подав у опікунську раду, щоб забрати дитину. Засідання ради тривало 15 хвилин. Альоша працює неофіційно, й умов для проживання Марти у нього нема. А рада вирішила, що дитина з ним залишиться. Хоча навіть у спальні ліжка для неї нема. Коли ночує в тата, спить із ним. На жоден виступ до неї він не приходив. Дитина йому не треба, і займатися її розвитком він не буде. Дуже боюся, що він може її викрасти. Нікуди не відпускаю саму.

В опікунській раді своє рішення не коментують. Ірина планує позиватися до суду.

Олексій підпрацьовує на підприємстві, яке виготовляє буд­матеріали. Отримує 4 тис. грн на місяць.

×