Вівторок, 23 вересня 2014 11:13

"Часто жінки соромляться роздягтися. Зі мною соромляться менше, бо не бачу їх"

Автор: ФОТО: Сергій Черкасов
Незрячому Максимові Іванову в школі допомагала навчатися мати. Кинула роботу, щоб читати йому книжки. Після школи закінчив черкаське медичне училище
Незрячому Максимові Іванову в школі допомагала навчатися мати. Кинула роботу, щоб читати йому книжки. Після школи закінчив черкаське медичне училище

— Чувствую боль руками. Люди, защищаясь от него, подсознательно напрягаются. Пациенты говорят, что работаю лучше, чем зрячие массажисты, — розповідає черкаський масажист Максим Іванов, 28 років. Має від народження 10% зору. Страждає на атрофію зорових нервів. Це не лікується.

Максим працює з 19 років у реабілітаційному комплексі. Між сеансами відпочиває у передпокої масажного кабінету. Тут є крісла, столик та електрочайник.

— Складно було вчитися, бо підручники не можу читати. Вивчив комп'ютер. Знаю, де яка клавіша. Шукаю аудіокнижки. Коли вчився у школі, мама покинула роботу, читала мені, — Максим жестикулює, має доглянуті руки. — У мене чутливі руки. Відчуваю ними родимки, зморшки. Можу визначити приблизний вік людини за станом шкіри. Часто капризують дівчата: "Те хочу, те не хочу. Ой, у мене целюліт". Ти їй кажеш: "Дівчино, у вас немає целюліту". Що таке целюліт? Це нерівномірний розподіл підшкірного жиру. Якщо є, рукою відчуваєш, що шкіра не гладенька, не рівномірна.

Запахи і смаки теж загострені. За хімічними наповнювачами відрізняю натуральне вино від підробки. Слух теж кращий ніж в інших. Дома, коли сусіди сваряться, здається, наче у нас на кухні.

З кабінету виходять колеги Максима — у них закінчилася зміна. На прощання тиснуть руки. Максим добре орієнтується у кімнаті, вміло оминає крісла.

— Бачу силуети людей, можу розрізнити, хто переді мною — чоловік чи жінка. Розрізнити риси обличчя не можу. Прошу пацієнтів у кабінеті називати мене по прізвищу. Є такі, що заходять, стоять і дивляться на мене, але я ж не бачу. Буває, крадуть ручки, креми для масажу. Часто жінки соромляться роздягтися. Зі мною соромляться менше, бо не бачу їх.

Масаж вибрав, щоб постійно бути серед людей. Пацієнти — це вікно для спілкування. Більшість — похилого віку. Такі багато цікавого можуть розказати.

Багато хто запитує, чи курю і вживаю алкоголь. Думають, постійно хвилююся, бо не бачу. То маю курити як чоботар. Хіба можу випити на свято келих вина. З колективом щонайменше раз на рік подорожуємо. Їздили у Пирогово, були у Чигирині. Нас із поганим зором на роботі троє. Я бачу силуети будівель, розмиті зображення. Колеги нам усе описують. Уявляємо з їхньої розповіді.

Максим Іванов закінчив місцеве медичне училище за спеціальністю "сестринська справа". Пройшов курси масажу. Знає англійську, вивчає французьку. Неодружений.

— Хотів поїхати на роботу за кордон. У Франції живуть родичі. Там потрібні масажисти у будинки пристарілих і дитбудинки. Місцеві відмовляються від цієї роботи. Стараються влаштуватися на курорти чи у санаторії. Але треба підтверджувати український диплом. Рік навчання у Франції коштує від 7 до 10 тисяч євро. Також платити за харчування і житло. Відмовився від задуму. Міг влаштуватися в якийсь санаторій тут, але в курортних зонах без волохатої руки не обій­тися.

Зараз ви читаєте новину «"Часто жінки соромляться роздягтися. Зі мною соромляться менше, бо не бачу їх"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Loading...
Голосів: 1309
Голосування
Що вас найбільше дратує в Києві?
  • Хаотичні парковки та брак спеціально облаштованих
  • Розбиті маршрутки
  • Ями на дорогах
  • Зовнішня реклама
  • Затори на дорогах
  • Сміття на вулицях
  • Велика кількість кіосків
  • Якість комунальних послуг
Переглянути
работа Днепропетровск комплектовщик имя антон