До київського довоєнного будинку на вулиці Грушевського скрипалька Богдана Півненко, 30 років, під'їджає на червоній "Тойоті Яріс". Дістає з машини малюка в дитячому кріслі.

— Це Богдан, — каже вона. — Нас так папа назвав. Коли я була в пологовому будинку, надіслав есемеску: "Богдана народила Богдана".

Розказує, що на права здала рік тому:

— Щоб повчитися водити, на четвертому місяці до Криму з подружкою їздила. Слава Богу, все обійшлося: і подружка ціла, і я.

Двері квартири на п'ятому поверсі відчиняє жінка з каштановим волоссям.

— Моя мама — Алла Степанівна, — знайомить Богдана. — Вона півроку тому до Києва приїхала, коли дізналася, що я вагітна. Раніше викладала у Харківському інституті мистецтв. Мама — мистецтвознавець, — каже з гордістю.

Показує квартиру:

— Тут живе моя двоюрідна бабуся Алла Скосенко, мікробіолог. Зараз вона до лікаря поїхала. Мама має однокімнатну квартиру на Лісовому масиві. Я на Шулявці живу. А тут нам зустрічатися зручніше.

Стіни помешкання в картинах.

— Бабуся колекціонує, — пояснює Богдана. — Її покійний чоловік Володимир малював. Він у Київській консерваторії вчився на співака. Разом з Іриною Мірошниченко став лауреатом республіканського конкурсу вокалістів. Після цього сказав: "Ну, все, що можна, я отримав", — і пішов у дипломати. В ЮНЕСКО працював. Вони з бабусею у Нью-Йорку жили, Канаді, Франції.

На кухні Богдана пригощає зеленим чаєм і сиром. Усюди — плакати із зображенням Че Гевари.

— Бабуся в Парижі потайки брала участь у антивоєнних  демонстраціях, — пояснює вона. — Совєтським це було заборонено. Якби дізналися, її депортували б.

Творчі люди для сім'ї не придатні

Поруч із команданте — велика фотографія журналіста Миколи Вересня.

— То друг її сина, — зазначає Богдана. — Я з Вереснем ніколи не спілкувалася. Так — здоров-здоров і все.

Каже, чоловік, бізнесмен Володимир Шульга був присутній під час пологів:

— А коли мене повезли кесареве робити, чекав під дверима.

Скаржиться, що малий не хоче спати.

— Доки була вагітна, він зі мною два диски записав, — жартує жінка. — Ми з диригентом Валерієм Матюхіним нервуємо, дублі відбираємо, а малий у животі колотить.

Розповідає про свого вчителя — скрипаля Богодара Которовича:

— 1997-го віз мене на перший міжнародний конкурс, до Кишинева. Я запізнювалася на поїзд. Которович бігав по вагонах, рвав стоп-крани і кричав: "Зупиніться!". На ходу мене у вагон затягували. Я в капелюсі великому була, то він потім хвалився: "Це — мій мушкетер".

Півненко каже, що планує продовжити виступи з міжнародним оркестром "Філармонія націй" Юстуса Франца:

— Мені подобається балаганне життя. Я завжди хотіла жити в Україні, а працювати за кордоном. Місяць — там, два тижні — тут. Я в батька вдалася. Його життєвий принцип: торбу насунув і далі посунув.

Богдана Півненко — донька художника Івана Марчука. Він  оформив репродукціями своїх картин її диск із творами Євгена Станковича для скрипки.

Пишаєшся батьком?

— Нещодавно приїжджав онука дивитися. Хоч із маленькими дітьми не дуже любить бавитися. Каже: "Зачекаю, доки можна буде з ними про щось поговорити". Бувала в Каневі — там у батька хатинка з видом на Дніпро, сад. Якось на виставці до нього підійшли шанувальниці й питають: "Чому картина вся темна, а називається "Тепле проміння"?" Тато відповів: "Сонечко, а ти хіба не знаєш, що там, де темно — приємно?".

У чоловіки ти вибрала бізнесмена...

— Володя тонко відчуває мистецтво. Колись тримав художню галерею. Був адміністратором на кіностудії імені Довженка. Зібрав колекцію — півтори тисячі дисків, переважно джаз і рок. Володя старший за мене на 19 років. Я не хотіла, аби мій чоловік був музикантом. Творчі люди для сім'ї не придатні.

1977, 27 січня — народилася у Харкові; батько — художник Іван Марчук, мати — мистецтвознавець Алла Півненко
1993 — вступила до класу скрипаля Богодара Которовича в Київську музичну десятирічку
1995–2003 — аспірантура в Національній музичній академії ім. Чайковського
із 1999 — викладає в Національній музичній академії
2000–2005 — концертмейстер камерного ансамблю "Київські солісти"
із 2000 — працює з ансамблем "Київська камерата"
із 2001 — грає в Міжнародному молодіжному оркестрі "Філармонія націй"
2006 — одружилася з бізнесменом Володимиром Шульгою, засновником мережі супермаркетів "Фокстрот"
2006, 7 грудня — народився син Богдан

×