Два роки виповнюється сьогодні, 13 лютого, Богданові Чернію з міста Бердичів на Житомирщині. Він народився на 4,5 місяця раніше від терміну. Важив 490 г і мав 24 см зросту. Поміщався на долоні. Богдан став першою дитиною в Україні з такою масою тіла, яку вдалося виходити. Нині він важить 8,5 кг і має 76 см зросту.
— Богданчик сам сидить і повзає. Ще не ходить. Говорить "мама", "тато", на машинку "бум-бум", їсти — "ам-ам". Має 16 зубчиків. Син знає, де що є у квартирі: двері, вікна, кухня. Хоча ми його і не вчили. Зараз він нагадує річну дитину, — розповідає по телефону мати Богдана 33-річна Олена Черній. У слухавці чути, як пищить хлопчик. Олена пояснює йому, що це дзвонить не тато, і додає:
— Як тільки почує, що телефон дзвонить, або побачить, що я говорю, одразу кричить "тато" і тягне собі трубку. Дуже схожий на чоловіка, зовні і характером.
Олена розповідає, що хлопчик любить тягати її за ніс.
— А ще в нього з"явилася така звичка: лягти поміж нас і давати по черзі мені і чоловіку цілувати голову. І так разів зо 20, — сміється жінка. — Він нас щодня дивує. Недавно два тижні говорив "каба" і "каба". Ми думаємо, що це таке? Потім догадалися, що це сосиски так просить. Або коли хоче печива чи хліба, відкриває книжку і показує на малюнку. Якщо для звичайних батьків найтрудніше пережити перший рік, то для нас цей перший рік триває вже два роки.
— А ще він ревнивий. Як тільки побачить, що ми спілкуємося з іншими дітками, починає плакати, — додає 38-річний Володимир Черній. — Хоча на вулиці з ними не грається, тільки розглядає.
На машинку каже "бум-бум", їсти — "ам-ам"
"ГПУ" зустрілася з Черніями у столичному Центрі реабілітації дітей з органічним ураженням центральної нервової системи. Вони приїхали на плановий огляд до невропатолога. У фойє Центру є церква. Богдан показує пальчиком на ікону. Олена пояснює: він хоче показати Бозю:
— Ми ж молимося з ним постійно, то він знає на всіх іконах, де Ісус.
При народженні Богдан нагадував маленький скелет, обтягнутий прозорою шкірою. Усі жилочки й органи було видно. І зі всього тіла стирчала купа трубок. Перші три місяці хлопчик лежав у відділенні недоношених Житомирського центру здоров"я матері й дитини. Його помістили у спеціальний інкубатор — штучну материнську утробу. Там немовля добирало вагу, в нього формувалися внутрішні органи. Потім малюка перевели у відділення недоношених дитячої лікарні. Нині в дитини розвинуті всі органи. Однак досі є підозра на дитячий церебральний параліч. Хлопчик час від часу проходить курс реабілітації в Києві, а вдома йому роблять масажі.
— Держава такими дітьми не опікується. Ну, прийняли колись закон, щоб виходжувати дітей від 500 грамів, і все. А далі що? Де гроші брати? Із тих восьми тисяч, які за народження дитини давали, тільки в перші два дні сім пішло, — каже Олена. — Отримую 130 гривень декретних. Це такі копійки!
Сім"я живе в трикімнатній квартирі. Чоловік торгує на місцевому ринку одягом. Для обох це другий шлюб. Від попереднього чоловік має 9-річну доньку Юлію, жінка — 12-річного сина Владислава. Познайомилися у службі таксі, де Олена працювала диспетчером, а Володимир — водієм.
1 
1
Коментарі