— Ми з Вітьою раніше захоплювалися грою в покер, тому вирішили організувати весілля в гангстерському стилі, — розповідає полтавка 22-річна Валерія Нор.
Із 27-річним Віктором Нором побралася через рік після знайомства.
— Познайомилися в Інституті свинарства. Я проходила там виробничу практику, а Вітя закінчував другий рік навчання в аспірантурі.
Викуп нареченої влаштували в одному з нічних клубів Полтави за тиждень до весілля. На нього запросили 15 друзів, професійного фотографа та відеооператора. Сценарій придумувала разом із кумою. Атмосфера вечора була витримана у стилі 1920–1930 років. Брат запросив за мене мільйон доларів викупу. Та у Віті з собою було лише 100 тисяч. Решту суми він запропонував відіграти в карти. Під час гри між чоловіками зав'язується потасовка. Віті вдається зв'язати брата. Він швиденько забирає мене та всі гроші, що були "на кону". І чимдуж тікає.
— Для створення гарного фону фотограф просив наших курящих друзів палити сигарети. Спочатку весело було, та під кінець вечора вони аж бліді стали. Кожному довелося по пачці цигарок викурити, — сміється Валерія. — В день викупу на мені була біла коротка сукня, подібна на ту, що носили в 1920-х. На голові — чорний капелюшок. Віктор був у класичних чорних штанях та бежевій жилетці. Через інтернет замовила йому підтяжки із зображенням карт. Завершувала наш образ зброя. Ми її позичали в людей, які грають у "мафію". Із нею і на реєстрацію шлюбу заходили. В одній руці я тримала букет, у другій — пістолет. Працівники загсу спокійно до цього поставилися, хоча їх не попереджали заздалегідь. Тільки поцікавилися, чи вона не стріляє.
Розписувалася пара в Полтавському РАЦСі.
— Спочатку батьки в штики сприйняли ідею відзначати весілля у гангстерському стилі. Мама кричала: "Ти хочеш нас із батьком на посміховисько виставити? Це ж весілля, а не клоунада". Та через деякий час заспокоїлася. Сказала, що буде не так, як у всіх.
Гуляли в кафе. Запросили 40 родичів та друзів.
— Чоловіки мали прийти в підтяжках, жінки — в капелюшках та з бусами. Весільного кортежу не було. Вітя приїхав по мене на таксі. Після реєстрації пересіли до гостей у маршрутку. Дві легковушки, що їхали попереду, зіткнулися на наших очах. Гості сказали, що це поганий знак. Я говорю: заспокойтеся! У когось посуд б'ється на щастя, а в нас — машини.
На святкування батьки молодят витратили 25 тис. грн.
— Гості подарували нам 16 тисяч гривень. Вирішили з Вітьою, що це буде наш стартовий капітал для купівлі житла.
Валерія вчиться в аграрному університеті. Віктор — молодший науковий співробітник Полтавського інституту свинарства. У місяць мають 2 тис. грн доходу на двох.
— Поки що живемо разом із моїми батьками. Вони купують їжу, платять за комунальні послуги. Але ми мріємо мати власне житло.
5 
35413
Коментарі