Коли Артем Полежака востаннє
Стояв у черзі
Минулого літа в паризькому метро. Вечір, центр міста, людей багато. Бачимо, попереду чувак у футболці з тризубом. Ми йому "Слава Україні!" Він у відповідь: "Героям слава! Тільки я вас без черги не пропущу". Хотіли привітатися із земляком, а на нас отаке подумали.
Сміявся
На запорізькій Книжковій Толоці під час заходу "Антипремія за найгірший опис сексуальних сцен у літературі". Мені довелося читати уривок із "Чорного ворона" Василя Шкляра. Це було важко, бо на кожному реченні мене починав душити сміх. А на словах "дивувався повнявому випуклому сраченяті" взагалі порвало.
Бачив еротичний сон
Кілька тижнів тому наснилася гарна дівчина. Вступив із нею у статевий зв'язок. Але при цьому звідкілясь знаю, що це – ніфіга не дівчина, а Йосиф Сталін. І зупинитися не можу, бо вона – чарівна. І радісно мені, і моторошно водночас.
Дивився телевізор
Телевізора не маю 20 років. Якщо є потреба переглянути якусь програму, лізу в інтернет. Але коли потрапляю в гості, де є телевізор, чи в готель, у мені прокидається маніяк – хапаю пульт і починаю навіжено перемикати канали. Це гірше за лускання насіння чи читання Facebook. Відтягти мене майже неможливо. Останній раз доривався у вересні – під час Форуму видавців у Львові. До ранку клацав пультом.
Їздив за кермом
У мене нема ні прав, ні машини. Років 10 тому, коли ще жив у Харкові, гасав на мопеді. Тоді не потрібні були права, можна було сідати за руль п'яним. Не раз перевертався через кермо, врізався в дерево, на різний манер падав. Якось сів на мопед тверезий. Натиснув не туди і врізався у металевий паркан біля школи. Лишилося кілька синців. Після того зрозумів, що мені краще транспортним засобом не керувати.
Говорив із поліцейським
У день свого 40-річчя. Оскільки 40 років мужики не святкують, нікуди не пішов, залишився вдома. Але друзі приперлися в гості. У квартирі зібралося чоловік 10. Пили пиво, слухали музику. Ближче до півночі хлопці взяли гіпсову статуетку Путіна, напхали йому в сраку петард і підірвали на балконі. Так реалізували мрію кожного українця. За кілька хвилин почули, як хтось з усієї сили ломиться у двері. На порозі стояли двоє поліцейських. Їх викликали сусіди. Все було б нормально, якби один із хлопців не почав із ними сперечатися. Дискусія тривала з півгодини. Щоб присмирити буйного товариша, разок бризнули газом у під'їзді. Протягом газ затягло у квартиру. Всім довелося вийти, щоб провітрити. Товариша забрали у відділення. Відпустили під ранок.
Цілувався
Років чотири тому колекціонував світлини з поцілунками на брудершафт із різними поетами. Саме з чоловіками. Завів спеціальний альбом "ВКонтакте". Перецілувався з десятком – серед них був Павло Коробчук, Вано Крюгер, Олександр Демченко. Дозволу ніколи не питав, брав силою. Восени 2012-го перед парламентськими виборами працював у команді Олеся Донія на Коломийщині. А конкуренти з виборчих перегонів займалися не агітацією, а чорним піаром. Одного ранку вулиці Коломиї прикрасили листівки з цими самими фото із соцмережі. Типу, ось які агітатори-збоченці у Донія. Та нашим конкурентам це не допомогло. Олесь пройшов у Раду.
Витрачав велику суму грошей
Цього року, коли видав свою збірку "Стіхі о жизні". Хотів зробити це до "Книжкового Арсеналу". Надрукувати запропонувало видавництво "Люта справа". Директор сказав: "Але до "Арсеналу" не встигнемо, бо всі ресурси вичерпали". Запропонував інвестувати власні кошти. Було трохи заощаджень, решту зняв із кредитної картки. Вистачило на тисячу примірників. Майже всі розпродав. Вкладені гроші вже повернув.
Робив подарунок
Кілька місяців тому подарував мамі "Стіхі о жизні". Вона постійно просить: "Синок, не пиши вірші з матюками". Щоб не засмучувати її, у цій книжці фломастером замалював нецензурні слова. Мама сміялася: "Нафіга ти все позакреслював? Хіба я не знаю, що ти там пишеш?"
Готував
Готую щодня. Вчора смажив курячі крильця. Замаринував у спеціях і майонезі, виклав на гарячу сковорідку. Запивав пивом. 2012 року тиждень працював помічником кухаря. Тоді навчився тонко нарізати цибулю й моркву, готувати суперсмачну смажену картоплю.
Їв щось екзотичне
Улітку брат приготував соус із малини. Не вірив, що він смакує до м'яса. Коли покуштував, переконався. Таке поєднання – капєц яке смачне.
3 
1
Коментарі