Зуб Будди показують по великих святах
Прилітаю з грудним малюком в аеропорт Бандаранаїке у Коломбо, Шрі-Ланка. Четверта ранку за місцевим часом. Тур не купувала. Приїхала пожити біля океану на півтора місяця, а візу дають лише на 30 днів. З 2016-го для українців вони коштують 40 доларів. Раніше були по 35. Дітям до 12 років візу оформлюють безкоштовно. Швидко проходимо паспортний контроль і починаємо шукати таксі. Нам треба дістатися містечка Хіккадува. Там на нас чекає кімната, про яку домовилися з місцевими через інтернет.
У приміщенні аеропорту багато обмінників і кіосків телефонних компаній. Тут вигідно міняти долари – дають 140 рупій за один. Купую місцеву картку, найпоширеніший оператор – "Діалог". 3G працює відмінно. Якщо поміняти багато грошей, то краще зберегти чек. З ним дорогою назад можна повернути гроші за такою ж ціною.
Їхати близько 100 кілометрів, таксисти правлять від 100 доларів. Активно торгуюся. Сходимося на 50. Щойно виходимо з приміщення аеропорту, одразу стає душно. Повітря вологе й гаряче навіть під ранок.
Біля будинку в Хіккадува – метушня, нас зустрічає вся родина. Проводять на другий поверх, показують кімнату: ліжко, шафа, стіл і стілець. Є тераса з кріслами і столиком, сучасна кухня й ванна з гарячим душем і туалетом. Єдине, чого бракує, – кондиціонера. До моря пішки – близько 10 хвилин. За таке житло просять 2000 рупій на день, це трохи більше 14 доларів.
За кілька днів у дитини на тілі з'являються великі червоні плями. Доводиться їхати до лікаря. Той припускає, що це – укуси комарів та бліх. Поспішно виїжджаємо в сусідні апартаменти. Там величезна кімната з кондиціонером, білосніжна білизна, плазмовий телевізор, невеличка тераса із садочком й акуратно підстриженим газоном. Запросили 5000 рупій на добу. Кажуть, віддають дешево, бо я – сама з малою дитиною. За кілька днів приїжджає чоловік, і ми перебираємося в інше містечко, трохи південніше – Унаватуну.
Тут пологіший пляж, зручний для купання з немовлятами, дуже гарна лагуна. Знаходимо будинок у джунглях. До моря спускатися хвилин 15, або 5–7 – на моторикші. Місцеві називають їх "тревіль", а туристи – "тук-тук". За підйом беруть до 200 рупій. За будинок власник хоче мільйон на місяць – трошки більше 700 доларів. Це маленька вілла – дві спальні з кондиціонерами, величезний хол, їдальня, облаштована кухня, є пральна машина, холодильник, гаряча вода, інтернет. Чекаємо на приїзд друзів, тому погоджуємося.
Щоранку виходимо з дому, а по периметру паркана сидять мавпи, ночами на дах падають кокоси, співають невідомі пташки. Дорогою на пляж купуємо кокос за 50 рупій. Його на місці розрубують ножем, подібним до мачете. Через соломинку п'ємо сік і займаємо місце на вільному лежаку.
Харчуємося подалі від берегової лінії. Місцеві їдять у придорожніх кафе. Порція найпоширенішого рису з усілякими овочевими підливками і шматочком курки або риби коштує від 150 до 350 рупій. У туристичних місцях – від 700 рупій. Бачили й по 2000.
У містечко Унаватуна – неподалік великого за місцевими мірками Галле – їздимо автобусом за 20 рупій з людини. Рикші просять від 300. Найцікавіше в Галле – голландський форт 1633 року. Це найстаріша вціліла фортеця Азії. Вхід на територію безкоштовний. Враження, наче потрапляєш у європейську глибинку XVII–XVIII століття.
У форті можна й оселитися. Щоправда, дорого: за ніч у простенькому хостелі доведеться викласти щонайменше 40 доларів. У самому місті пропонують житло від 15 доларів.
Увечері повертаємося до Унаватуни й вирішуємо повечеряти в придорожньому кафе між Галле й нашим містечком. Меню немає, все написано на дошках. Про страви також можна розпитати в офіціанта. Замовляємо котту – тонко нашинковане тісто з овочами. За бажанням можна додавати м'ясо чи рибу. Все перемішують і смажать на великій плиті. Під час приготування кухар дрібно рубає страву двома великими ножами-різаками, додає багато спецій. Платимо 300 рупій за порцію. Нею наїдаємося удвох із чоловіком. Повертаємося пізно ввечері – автобуси курсують цілодобово.
В околицях надибуємо велику буддійську ступу – це японська пагода миру, одна з 80-ти по всьому світі. Японці будували такі подарунки місцевим жителям. Поряд храм, у якому щодня проводять кілька церемоній: співають мантри і б'ють у барабани. Для охочих є маленькі. Ритм можна вигадувати самому. Віруючі обходять ступу тричі – на щастя. Із пагоди видно океан, села та пляж далеко внизу.
Їдемо углиб острова, щоб побачити найвизначнішу святиню Шрі-Ланки – Храм зуба Будди в місті Канді. Із столиці Коломбо добираємося потягом у вагоні першого класу. Квиток коштує 1000 рупій. У вагоні є кондиціонер, м'які сидіння, телевізори. У центрі Канді – величезне озеро. Навколо нього все найголовніше, зокрема храм. Вхід до святині – 750 рупій. Знімаємо взуття. Хто хитріший, ховає собі у рюкзак. Хто не зорієнтувався – здає у камеру схову. Це теж платно. Всередині величний храмовий комплекс. У центральній ступі є зуб Будди. Паломники стоять у величезній черзі – щоб поклонитися йому. Тримають букетики квітів, гроші, інші подарунки. Зуб відкривають для відвідувачів лише по великих святах.
Площа Шрі-Ланки становить 65 тис. кв. км. Населення – 21 млн. Попередня назва Цейлон існувала з кінця XVIII і до середини XX ст. Від 1972 року – це Республіка Шрі-Ланка. 2004-го країна постраждала від цунамі. Загинули близько 40 тис. жителів. Кілька тисяч зникли безвісти. З 1983-го по 2009-й тут тривала громадянська війна між корінними жителями сингалами й тамілами – вихідцями з Індії.
За експортом чаю посідає третє місце – після Китаю та Індії.
Перша жінка прем'єр-міністр у світі Сірімаво Бандаранаїке прийшла до влади 1960-го. Потім ще двічі обіймала цю посаду – аж до смерті 2000 року.
У Шрі-Ланці видобувають майже половину синіх сапфірів у світі.
П'ять найпопулярніших туристичних місць Шрі-Ланки
1. Елла – містечко біля підніжжя гір. Популярне завдяки природі й гірським пейзажам. На околиці є стара чайна фабрика, в яку можна потрапити на екскурсію. Туристи зазвичай купують чай. Найсмачніший росте високо на схилах.
2. У слонячому розпліднику в Пінавелі можна погодувати тварин фруктами з рук, піти з ними на річку та проїхатися верхи територією ферми. Зі слонячих відходів ланкійці роблять папір. У магазинчику продають блокноти, зошити й альбоми.
3. Сігірія – найупізнаваніша культурна пам'ятка Шрі-Ланки. На стінах скелі в центральній частині острова зображені 18 напівоголених жінок. Кажуть, раніше їх було 500. Скеля заввишки 183 м. Пам'ятки часів 477 – 495 років до н. е. Є залишки палацу короля Кашапи. Споруда – серед об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Територія одного з найдавніших упорядкованих садів світу – 130 га.
4. Золотий буддійський храм Дамбулла – висічений у скелі, у ньому збереглися п'ять печер. Тут збирають статуї Будди. Місцеві гіди впевнені, що саме у храмі Дамбулла – найбільша колекція зображень сплячого Будди.
5. Адамів Пік, або Шріпада, сингальською означає "гора метеликів". Буддисти називають її священною, бо на ній чітко видно відбиток ноги. Віруючі вважають: цей гігантський слід залишив принц Гаутама (Так звали Будду до просвітлення – Країна). Але інша назва говорить, що ця нога належала першому чоловікові – Адаму. Щодня за будь-якої погоди тут зустрічають світанок туристи й паломники.
6 
35413
Коментарі