ДЕВ'ЯТЬ ЗНАХІДОК ГЕНЕАЛОГА АНДРІЯ ПАРАМОНОВА
1. ОДИН ІЗ ПЕРШИХ ЗАМОВНИКІВ ГЕНЕАЛОГІЇ РОДУ МАВ ПРІЗВИЩЕ НЕЖИД. Ох і переживав! Вважав його немилозвучним, просив дізнатися історію походження. А що з'ясовувати? Козаки – люди прості. Якщо дають прізвисько "Тупиця", то без підтексту, а тому що є гострий ніж, а є – тупий. Замовнику пояснив: "Та ви повинні пишатися, що ваші предки – козаки!" Пішов від мене окрилений.
2. ЗАМОВНИЦЯ З МОСКВИ БУЛА ПЕРЕКОНАНА, ЩО ЇЇ ПРЕДКИ – ДВОРЯНИ. А з'ясувалося – кріпаки. У Харківську губернію потрапили на початку ХІХ століття, за часів наполеонівських воєн. Жінка настільки засмутилася, що припинила спілкування. І тільки через рік змирилася з відкриттям: "Гаразд, нехай будуть селяни".
3. ПЕРША МОЯ СЕРЙОЗНА РОБОТА СТОСУВАЛАСЯ РОДУ ГРИЗОДУБОВИХ. Виявилося, що кумир мільйонів, Герой Радянського Союзу, льотчиця Валентина Гризодубова – спадкова дворянка. Прадід був священнослужителем, а дід – поліцейським приставом. Також я встановив справжні день і місце народження Валентини Степанівни. Їх змінили спеціально – щоб приховати небезпечну правду.
4. ЧОЛОВІК ПОХОВАВ ДІДА. На поминках почув багато історій. Що чи не кожна жінка в селі народжувала від його предка. Що він мав більше чотирьох дружин, хоча за законами Російської імперії четверта жінка – остання, без варіантів. І що дід узяв шлюб із близькою родичкою, а це заборонено. Нічого не підтвердилося. Дружина була одна, просто рід численний.
5. ПАРУБОК – РИМО-КАТОЛИК, ЖИВ У КИЄВІ З БАТЬКАМИ. Закохався в дівчину, вирішив одружитися. Батьки нареченої змусили прийняти православ'я. Через це батьки хлопця від нього відмовилися. На що жити? Чоловік вступає до Київської духовної академії, стає священиком. Парафія дісталася бідна, жив просто. А через певний час він – уже дворянин із хорошим достатком. Допоміг випадок. Поруч жив священик із дворян, засновник села. Його доньку вкрав бунчуковий товариш (найнижче звання в козацькій старшині на території гетьманських полків. – Країна) і вирішив з нею одружитися. Але ніхто зі священиків не обвінчав. Хуліган повернув доньку батькам – думав, стануть поступливіші. А вони знову відмовили. Наш батюшка скоренько приїхав до них у гості й запропонував видати дівчину за свого сина. Так подружжя успадкувало маєток.
6. БУВ ВИПАДОК, КОЛИ ЗАМОВНИК ВІДМОВИВСЯ ПЛАТИТИ. Доручив збирати відомості про свій рід, а факти спливли сумні. Один із його предків спокусив свою куму, і та від сорому повісилася. Або – сім'я отруїлася сметаною. Клієнт як дізнався про це, від подальшого пошуку відмовився. Заплатив тільки за відрядження.
Завжди попереджаю: не буває в архіві документів про те, як добре і щасливо жили люди. Переважно це судові, кримінальні справи, якісь проблеми із законом, сусідами, владою. Але не чують.
7. ЯКОСЬ ПРОПОНУВАЛИ ДЖИП ЗАМІСТЬ ГОНОРАРУ: "НА ТОБІ КЛЮЧІ, ПОЇХАЛИ ПЕРЕОФОРМИМО. Тільки знайди мені предка!" А як знайти? Є населені пункти, про які нічого не збереглося.
8. ГРОМАДЯНКА НІМЕЧЧИНИ ЗАМОВИЛА ІСТОРІЮ РОДУ. Але про діда, який народився під Харковом у районі Люботина, – ні слова. Я опрацював ХVIII століття, ХІХ. Дивлюся – людина з таким же прізвищем і звідти ж родом. Збіг неможливий. Дворянин, на початку 1900-х працював на залізниці. У Першу світову був військовим льотчиком. Залишив Росію з військами Врангеля, а після оголошення амністії повернувся в СРСР. Далі – найцікавіше. Колишній білогвардієць відкрив у Москві приватний крематорій. Окрім звичайних трупів, спалював закатованих НКВС. Зрештою, його теж розстріляли, щоб приховати сліди.
9. ПРАЦЮВАВ НАД РОДОВОДОМ. Перелопатив архіви двох областей – документів ніяких. У цей же час в одне з тамтешніх сіл запрошує місцевий батюшка – побачити старовинний дерев'яний храм, церковні реліквії, відвідати місця, пов'язані з Хоткевичем, Франком, Лесею Українкою. Приїжджаю – кажуть: "Знайшли архів". 1944 року з приходом Червоної армії церковні документи сховали під куполом храму. Дивлюсь і не вірю! Серед метрик і сповідок натикаюся на інформацію про рід замовника. Свого роду сповідний розпис. Вся інформація про цю родину за ХІХ століття і навіть за частину ХVIIІ. Виявилося, предки чоловіка жили в цьому селі століттями. А в 1930-х батьки переїхали в містечко за 100 кілометрів, де він і народився.
6 
1
Коментарі