Комплект підроблених документів на квартиру коштує 500 доларів
За продаж першої квартири заплатили 75 доларів. Такі гроші страшно було брати в руки. Сховав їх у папку з документами. Її засунув під куртку. Дорогою додому постійно озирався – чи немає хвостів. У 1990-х за такі гроші могли вбити. Наступного дня купив собі шкіряну куртку й червоні брюки. Коли прийшов у них на роботу в міліцію, колеги запитали: "Ти хабарі почав брати?"
Трикімнатка в центрі Донецька коштувала 25–30 тисяч доларів. Господарям замість неї пропонував дві двокімнатні квартири на околиці. Одразу погоджувалися. Знаходив покупця на їхнє житло. Брав завдаток, за нього купував два помешкання по 10 тисяч доларів. На угоді заробляв 5 тисяч.
Кілька разів приїжджали рекетири. Заходять: "Ви бізнесом займаєтеся. Кому платите?" Відповідав: "У нас різні клієнти. Ми і з міліцією працюємо, і з СБУ, і з прокуратурою. А що ви хочете? Запропонувати свої послуги з охорони? Так нас уже охороняють". Жодної копійки рекетирам не заплатив.
Покупцеві довелося повернути 12 тисяч доларів. Квартиру продавав усміхнений хлопець. Вона порожня, документи – в порядку. Новий власник пішов переоформлювати на себе телефон. З'ясувалося, він зареєстрований на зовсім іншу людину. Попали на шахрая. Люди виїхали на північ Росії, житло лишили без нагляду. Бандити підробили документи.
Комплект підроблених документів на будь-яку квартиру коштує 500 доларів. Роблять так, що і висококласний спеціаліст не відрізнить від оригіналу.
Порожня квартира приваблює шахраїв. Якщо на довгий час кудись їдете, накладіть заборону на будь-які операції з нерухомістю.
Ідеальних документів на житло не буває. Завжди є якісь недоліки: не вистачає довідки з опікунської ради, дозволів родичів. Квартира з ідеальними документами має насторожити.
У 1990-х група шахраїв через жеки і міліцію відслідковувала самотніх алкоголіків і наркоманів. Підсилали свою людину. Та втиралася в довіру, пригощала випивкою, позичала гроші. За якийсь час казала: "Так коли ти вже мені гроші повернеш? Якщо немає, продавай квартиру". Забирали житло за 6 тисяч доларів, а тим людям купували за 2–3 тисячі десь за містом.
У Києві близько 220 забудовників, в області – понад 300. Сміливо можна купувати десь 40 відсотків житла. 30 процентів – як на лезі бритви. На решту і дивитися не варто.
До юристів, які оцінюють ризики при купівлі, звертається в середньому кожен третій покупець. Дослухаються троє-четверо з 10 клієнтів. Ризики ігнорують ті, хто планує купити недороге житло. Одна жінка дала 100 тисяч гривень завдатку за квартиру в новобудові. До мене прийшла, щоб оцінити ризики. Разом поїхали у відділ продажу. Там двоє працівників прокуратури давали інтерв'ю. Розказували, що будівництво незаконне, земля під арештом, керівництво – шахраї: одне помешкання продають по кілька разів. Переглянув документи – усе підтвердилося. Однак клієнтку це не злякало. Сказала: "Але ж будинок зводять швидко, квартири продають недорого". Вклала ще 700 тисяч гривень. Досі чекає завершення будівництва.
Коли заморозили будівництво, перший, хто добіжить до каси, зможе повернути якусь частину вкладених коштів. Але частіше інвесторам не повертають нічого.
20 відсотків покупців не реєструють право власності. Переважно, це депутати чи комерсанти, які не хочуть вносити цю нерухомість у декларацію і зайвий раз світитися.
Із десятка клієнтів шестеро пов'язані з ІТ-індустрією, троє – кияни й один – переселенець.
На початку війни переселенці майже не купували квартир у столиці. Надіялися, що бойові дії швидко закінчаться і вони повернуться. Торік ілюзії розвіялися.
Іноземці більше вірять у нашу країну, ніж ми самі. Торік квартири купували серби, німці, американці. Беруть елітну нерухомість. Німець придбав за 500 тисяч доларів. Казав: "Через рік ця квартира може коштувати 400 тисяч. Але настане час, коли за неї даватимуть мільйон".
У Києві впали ціни на землю. Ділянка, яка 2008 року коштувала 2 мільйони доларів, зараз ледь дотягує до 300 тисяч.
Кілька років тому з клієнтом пішли оформлювати договір купівлі квартири до нотаріуса. Продавали житло мати з сином. У нотаріуса була черга. Він сказав: "Приходьте за 2 години. Людей буде менше". Ми пішли в кафе, продавці – додому, бо жили поряд. За 2 години син прийшов сам. "Мама лягла відпочити й померла". Не повірили. Повів додому, жінка була мертва. Чоловік сказав: "Я хочу продати цю квартиру. В мене є від мами довіреність". Але документ дійсний, коли довіритель живий. Пізніше дізнався, що він трохи скинув ціну і все-таки продав квартиру того ж дня.
Основна функція рієлтора – відгородити покупця від продавця.
Найдорожча квартира, яку продавав, коштувала 2,5 мільйона доларів. Мала 16 кімнат, площа – тисяча квадратних метрів.
3 
35413
Коментарі