Кажу: "от сральня!"– коли бере досада

 

Які бувають незвичні захоплення

– Вислови про сраку почала збирати з 9 років від своєї бабусі, яка колоритно любила висловитися. Якось узяла аркуш і написала на ньому "Бабусині вислови про сраку". І почала їх занотовувати. Як і бабуся, зараз часто кажу: "Воно тобі так треба, як до сраки карі очі" – у значенні "не до місця". "Всраться і не жить!" вигукую, коли з чогось дивуюся. Кажу: "От сральня!" – коли бере досада. Ще бабця говорила: "Жінка без сраки – як село без церкви", "Він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б", "Як голодному срать", "Як у борщ срать" – про недоречність. Коли я питала, що будемо робити, бабуся могла сказати: "Дерти сраку, їсти мед".

Коли з'явився інтернет, вислови почали присилати знайомі та друзі. Ось деякі. "Як півсраки з-за куща" кажуть, коли щось погано видно чи має поганий вигляд. "У сраці був, гімно видів" – коли людина говорить про те, про що не має зеленого поняття. "А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" – про інформацію, яку не можна перевірити. "Отака у мухи срака – одірветься і балака" – коли повідомляють щось несподіване. "Срака горіла, маку не їла" – кажуть тому, хто верзе нісенітниці.

Видавати ці вислови не збираюся. ­Колекціоную для себе. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні оцей: "Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав".

×