П'ять улюблених книжок музиканта Дмитра Кумара
1. Марк ТВЕН, "Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна". Книжка всіх часів і народів. Вчить діяти вільно, але водночас відповідати за свої вчинки. Коли мені було 6 років, мама прочитала перед сном перший розділ "Тома Сойєра". Далі навмисно припинила. Я був такий захоплений, що наступного дня взявся читати сам. Своїм дітям підсуну цю книжку якнайраніше. Хто такі раби і чому вони не мають свободи, тоді ще не розумів. Зате захоплювала історія Гекі Фінна, який утік із дому і жив у бочці. Я вирішив зробити так само. У трамвайному депо на вулиці Гвардійській знайшов велику цистерну. Батьки підняли на ноги всю міліцію. Знайшли мене наступного дня.
2Біблія. Серйозні книжки читаю з блокнотом. Записую посилання, невідомі слова, асоціації та роздуми. Два зошити списав, коли читав Біблію. До 11 років із мамою регулярно відвідував церкву. Помолитися для мене було так само звично, як почистити зуби чи застелити ліжко. 11-річним прочитав дитячу Біблію і "Легенди та міфи стародавньої Греції". Виникло запитання: чому ми віримо в Ісуса, а не в Зевса? Адже Зевс сильніший і мужніший. Мама розповідала, що Бог – це Любов. А я читаю, як він насилає кару на жінок і дітей, примушує страждати народи. Де любов? Після "П'ятикнижжя Мойсея" захопився теологією і психологією. Потім прочитав Коран, Талмуд. Відвідував зібрання різних релігійних общин, читав лекції з теології в офісі друга в центрі міста. До 25 років вважав себе язичником, зараз кажу, що я – атеїст.
3. Роберт Антон ВІЛСОН, "Нова інквізиція". Випросив у знайомого, коли побачив титульну сторінку. Чорна рамка, напис: "У цій рамці все неправильно". Вілсон – найкращий тролінг-філософ ХХ століття. В іронічній формі висміює людське невігластво. Книжку одразу розібрав на цитати. Наприклад, класний вислів: "Некоторые, но не все". Якби всі сприймали ці слова серйозно і брали до уваги, на планеті стало б менше насильства і воєн. Якби Гітлер сказав: "Деякі, але не всі жиди були підлими брехунами", не було б масових убивств євреїв. Вілсон пише, кожен має свій "тунель реальності". Нудист ніколи не зрозуміє вегетаріанця, а вони обоє не зможуть підтримати дій комуніста. Книжка додала мені сарказму і критичного погляду на життя.
4. Роджер ЖЕЛЯЗНИ, "Князь Світла". Любителі фантастики діляться на два типи: ті, яким подобається творчість американця, і яким – ні. Я не вважаю Желязни просто фантастом, це – філософ. Прочитав усі 107 творів – від повістей до романів. У мене були всі томи, лише чотири видання 1994 року дав почитати, і їх загубили. Роджер займався дзюдо, східними єдиноборствами, грав у шахи, вивчав хінді, японську мову, захоплювався медитацією та містикою. Усе це – в його книжках. Дія роману відбувається на іншій планеті, колонізованій землянами. Люди здобувають перемогу над корінними мешканцями і залишаються там жити. Це історія князя Сіддхартха, який відкинув свою божественну сутність і бився з богами їхньою зброєю – релігією. Карма, переселення душ, увесь пантеон індуїстських богів, битви, буддизм – до цього роману треба бути підготовленим. Улюблені місця перечитую, коли маю відповідний настрій. І щоразу знаходжу щось нове для себе.
5. Умберто ЕКО, "Маятник Фуко". Грубезну книжку читав на листках формату А4. У Львові її дістати було нереально. Друг з університету "Львівська політехніка" роздруковував мені на старих, списаних таблицями листках. Після "Інквізиції" Вілсона твір Еко читається легко, бо просякнутий іронією і сатирою. Роман – жорстка критика і пародія на постмодерну літературу кінця ХХ століття. Окрім теорії змови, є езотерика, каббала, алхімія, магія, орден тамплієрів. Автор висміює тупість, невігластво і повільність у думках. Головне – осилити перші 150 сторінок. Наступні 650 підуть легше. Рекомендую читати з блокнотом, тлумачними словниками та Google поряд. Стільки історичних фактів, дат, термінів рідко де знайдете.
2 
1
Коментарі