КАФЕ У ФОРМІ ТРУНИ СТЕПАН ПІРЯНИК ПРОДАВ РОСІЙСЬКОМУ БІЗНЕСМЕНУ
ВИГОТОВЛЯТИ ТРУНИ ПОЧАВ ВИПАДКОВО. Мав кооператив – ремонтували корпуси санаторіїв Трускавця, торгували будматеріалами. Зробив цех зі спилювання дерев. Орендували місце на господарському дворі санаторію, по сусідству з комунальним підприємством. Тоді там виготовляли труни. Їхні покупці ходили повз наш цех і питали, чи часом не ми виготовляємо домовини. Направляв їх до сусідів. А потім подумав: "Та що ж я за бізнесмен? Гроші до мене самі йдуть, а я клієнтів за паркан посилаю". І ми зробили пару трун на пробу. Їх купили. Побачив, що це приносить нормальні гроші.
ВІДКРИВ РИТУАЛЬНУ КРАМНИЦЮ. Сидимо на Різдво, святкуємо, а люди дзвонять за трунами. Кажу до жінки: цемент на Різдво точно ніхто не купив би, а домовини замовляють – ми на правильному шляху. Коли дочка вчилася у третьому класі, повертається зі школи і говорить, що ми погано працюємо. Здивувався: чого? Вона йшла біля церкви, коли везли покійника. Він лежав у труні іншої фірми.
ЗАПРОСИЛИ В УНІВЕРСИТЕТ ПРОЧИТАТИ ЛЕКЦІЮ ДЛЯ СТУДЕНТІВ. Один спитав, у що найкраще вкласти 100 тисяч доларів. В аудиторії був старий пошарпаний стіл. Кажу: бачиш цей стіл? Якщо в тебе нема грошей, накриєш його скатертиною, і він прослужить ще кілька років. А якщо людина вмерла, її треба похоронити – навіть якщо нема грошей. Мусиш у когось позичить і труну купити. Бізнес треба робити на життєво необхідних товарах і послугах.
З ТРУНАМИ ТЕЖ ТРЕБА ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ. На них є мода, що з часом змінюється. Під час Євро-2012 виготовили домовину у формі м'яча. Маємо труну-диван. Її замовила жінка з нашого міста. Живе у тісній однокімнатній квартирі. Труну ніде було поставити, то зробили у формі дивана. На ній можна сидіти. Собі в офіс узяв таку ж – для приколу.
СПРИЙМАЮ ТРУНИ ЯК ТОВАР, а не як передсмертний ритуал. Люблю креативну рекламу. Недавно запустили акцію: заглянь під кришечку й отримай подарунок. Ховаю у трунах знижки на них. Люди з ентузіазмом заглядають усередину.
ДОЗВОЛЯЮ КЛІЄНТАМ ПОЛЕЖАТИ У ТРУНІ – ДЛЯ РЕЛАКСАЦІЇ. Коли це придумав – боявся, що не піде. Але люди зацікавилися. Недавно один чернігівець приїжджав у Трускавець, щоб полежати у труні. Привіз фотографа і відеооператора. Відзняв усе, заплатив моїм працівникам і щасливий поїхав. Я сам у труні не лежав – нема охоти. Але можу посидіти, кави попити.
НЕДАВНО НА ЗАМОВЛЕННЯ РОБИЛИ ТРУНУ З ШУХЛЯДАМИ – для циганського барона. Родичі поклали туди все, що любив покійний.
ДЕШЕВІ ТРУНИ ВИГОТОВЛЯЄМО З ДЕРЕВИНИ ЧЕТВЕРТОГО СОРТУ, оббивка – з простої тканини. Елітні робимо з червоного дерева, ручки можуть бути з позолотою. Покриваємо дорогим лаком, оббиваємо шовком. Заможні клієнти замовляють труни з картинами, малюнками, фотографіями, оздоблені каменями Swarovski. Найдорожчу продали за 72 тисячі гривень.
НАЙБІЛЬША ТРУНА мала понад 2 метри довжини і майже 1,5 – ширини. У двері не влазила, нагадувала двоспальне ліжко.
25 ТРАВНЯ 2008-ГО у Трускавці відкрили труну-кафе "Вічність". Довжина – 20 метрів, висота і ширина – по 6. Витратили 32 кубічні метри деревини. Замість столів – кришки від гробів, замість лампочок горіли свічки, офіціанти ходили в траурному одязі. Подавали салати "Дев'ять днів", "Сорок днів". Приїжджали туристи. Місцеві жителі по-різному сприйняли ту ідею. Одні критикували й казали, що в труну не можна ходити їсти. Іншим подобалося. За півроку кафе перекупив бізнесмен із Росії.
Є ТРУНИ ДЛЯ СОБАК І КОТІВ. Вони такі ж, як людські, але – менші. З'явилися в нас шість років тому. Замовляють рідко, переважно для собак.
КОЛИ ТОВАРИШ РОЗЛУЧИВСЯ, виготовив йому труну для прощання з минулим життям – маленьку, для обручки. Він закопав її. Фото тієї труни кинули в інтернет. Багатьом сподобалося. Один чоловік замовив на подарунок тещі. Використовувала її замість сільнички.
КУЛЬТУРУ КРАЇНИ ВИДНО НА ЦВИНТАРІ. У нас досі ходять на похорон у резинових чоботях, бо скрізь болото. У Польщі всі цвинтарі – з доріжками. Домовини дорогі, вишукані. Нещодавно був на міжнародній виставці трунарів. Французи замовили труни для крематорію. Вимога: товщина дошки має бути 18 міліметрів. А ми робимо 22. Я не захотів зменшувати товщину, і вони відмовилися. Їхні труни з тілами спалюють у крематорії. Якщо дошка товща, потрібно буде більше газу.
ЖІНКИ ОБИРАЮТЬ ТРУНУ ЯК СУКНЮ: щоб колір гармоніював з очима і вбранням. Чоловіки ставляться прагматичніше: аби розміри підійшли. Найчастіше за життя домовини вибирають самотні люди. Якось бабуся прийшла з онуком. Хотіла купити для себе гарну і дорогу труну. А внук – скупий, тягне її у ряд, де стоять дешеві. Бабця каже: не хочу лежати в такій. Нагадує, що залишить онукові дорогу квартиру.
НАЙВАЖЧЕ ПРОДАВАТИ ДИТЯЧІ ТРУНИ. Люди, які за ними приходять, убиті горем, плачуть, не можуть нічого пояснити.
ДОСТАТНЬО ЗНАТИ зріст і ширину плечей, щоб підібрати труну. Вага не відіграє суттєвої ролі.
СОБІ ВИБРАВ БИ НАЙДОРОЖЧУ ТРУНУ. Але поки що не заморочуюсь цим.

















Коментарі