Відбудеться перерозподіл власності на користь агрохолдингів

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель варто продовжити

Чи треба з наступного року знімати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення?

– Питання в тому, чого ми хочемо досягнути цим, – каже політолог Олексій ЯКУБІН, 31 рік. – Якщо збільшити ефективність сільського господарства, то зміна форми власності на землю навряд вплине на це. Щоб запрацював ринок землі, має функціонувати ціла система інституцій. Зокрема, потрібен впорядкований земельний кадастр. Доки цих інституцій немає, агрохолдинги просто стануть власниками землі, яку нині орендують.

Але створення таких інституцій навіть не обговорюють.

– Дискусія про ринок землі зводиться до зняття мораторію на її продаж. Однак 70 відсотків людей, які працюють на ній, проти цього. Проводять аналогію між ринком землі та приватизацією великих державних підприємств. Їх ефективність не збільшилася після того, як заводи і фабрики за безцінь отримали майбутні олігархи. Українці розглядають землю як останній ресурс країни, який, хоч і на папері, є у власності народу. Цей факт треба враховувати.

 

Навіть якщо формально й дозволять продаж землі, це не сформує її ринок. Просто відбудеться перерозподіл власності на користь агрохолдингів. Вони використовуватимуть її неефективно, як і зараз. Заса­джуватимуть культурами, що виснажують ґрунт – ріпаком, соняшником. Через кілька років ця земля стане малопридатною для сільського господарства.

Іноземцям можна дозволяти купувати ­землю?

– У чималій кількості країн – зокрема Польщі, Болгарії, Угорщині – діє мораторій на продаж землі іноземцям. У світі багато вільних грошей – у арабських шейхів, наприклад. Вони запросто можуть скупити всі наші землі. А далі що? У нас же нема інституції з контролю за ефективним приватним землеволодінням. Тому можемо втратити контроль над величезними територіями країни.

Мораторій на продаж землі мають продовжити, інакше настане хаос. Ми ж навіть не знаємо, скільки в нас вільної землі і в якому вона стані. А в Німеччині, наприклад, якщо власник неефективно використовує ділянку, її в нього забирають. Там не можна взяти й вирубати все чи занедбати, чи протягом року нічого не саджати.

текст: Галина ОСТАПОВЕЦЬ

Мораторій дає підстави для розвитку тіньових схем, отримання хабарів. Якщо запровадити чіткі правила гри й вивести все в прозору площину, то держава буде у виграші. Зокрема, у бюджет надходитимуть податки від угод на ринку землі.

Однією з умов скасування мораторію є прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Поки що жодного законопроекту навіть не зареєстровано в парламенті. По-друге, скасування мораторію – це комплекс заходів. Протягом 2016 року можна провести експеримент: застосувати різні моделі ринку землі на обмежених територіях. Подивитися, як вони функціонуватимуть. Проаналізувати, і тоді вже розробляти законопроект.

Той, хто каже, що земля нині дуже дешева й не вигідно її продавати, просто не пробував її купити. Знайти ділянку на 10–20 гектарів складно. ЗЕМЛЯ ДУЖЕ РОЗДРІБНЕНА. Та й ціна навряд чи буде низькою.

Сьогодні більшість орендних договорів – короткострокові. Виробники не вкладають грошей у збереження й поліпшення ґрунтів. Зате за три-п'ять років намагаються з них "вижати" все, що можна. Адже невідомо чи продовжить власник оренду. Також проблема – отримати кредит. Зараз можна хіба що під заставу врожаю. Але земля була б значно кращою заставою.

Андрій КОШИЛЬ, 44 роки, президент асоціації "Земельний союз України"

Земля – це товар. Вона повинна продаватися. Її власники – прості, знедолені українці. Зараз нею розпоряджаються величезні агрохолдинги. Якщо правильно провести реформу, вона дасть нові робочі місця, приплив інвестицій, додатковий ресурс для розвитку малого і середнього бізнесу. Та коли просто скасувати мораторій – землю в людей скуплять за безцінь агрохолдинги. Це найбільший ризик, Якщо не буде нормального ринку землі, відбуватиметься хаотичний продаж і масове обдурювання людей. Це може призвести до соціального вибуху. Тому потрібен чіткий механізм, як земля продається, а також – можливість усім узяти кредит під її заставу.

Павло КАРАСЬ, 38 років, колишній заступник міського голови Черкас

У нинішній економічній ситуації, враховуючи низький рівень доходів населення, не можна відкривати ринок землі в повному обсязі. Інакше це означатиме передачу її в руки 10‑15 фінансово-промислових груп. Сільське населення залишиться без останніх своїх активів та засобів прожиття. Треба дочекатися, коли загальний рівень доходів людей у країні зросте і на ринку зможуть оперувати не лише агрохолдинги, а й звичайні громадяни.

ЗЕМЛЮ ТРЕБА ПОДІЛИТИ НА КІЛЬКА КАТЕГОРІЙ. Та, що сільськогосподарського призначення, не має продаватися. Лише здаватися за принципом триступеневої оренди. Перший ступінь – на сім років. Це мінімальний аграрний цикл. Він дозволяє побачити, як орендатор використовує землю. Виснажує її чи ні. Якщо працює ефективно, то можна переходити до другого ступеня оренди –

на 15 років. Потім до третього – на 49. Якщо ринок відкриється за цією схемою, то фермери зможуть значно легше залучати кредити на термін орендного договору.

Андрій НОВАК, 42 роки, економіст

У нас щодо економіки є безліч міфів. Один із них – про продаж землі. Одні розказують, що як тільки знімуть мораторій на нього, все скуплять іноземці. Інші – що ми позбавляємо себе інвестицій, не продаючи землі. Але обидва варіанти не відповідають дійсності. У нас виникла низка аграрних олігархів з мільярдними статками. Хіба в них земля власна? Ні. В оренді. В економіці є поняття: володіння, розпорядження та користування. Принципове саме останнє. Якщо ввести ринок землі, олігархи її скуповувати не будуть. Навіщо? І так все працює. А для інвесторів важливо створити умови, щоб можна було брати землю в оренду на 10–15 років. Тому нехай би мораторій лишався ще на певний час. Питання в іншому – як не допустити монополізації аграрного сектора. Бо система відшкодування ПДВ діє в інтересах великого капіталу, який на цьому заробляє, а малі підприємства і фермери прибутку не мають. Потрібно, з одного боку, дати можливість великому капіталу експортувати продукцію. З другого – ВНУТРІШНІЙ РИНОК МАЄ БУТИ ВІДДАНИЙ МАЛОМУ БІЗНЕСУ.

Борис КУШНІРУК, 49 років, економіст

 

Мораторій обов'язково слід продовжити. Інакше через відсутність чіткого законодавства ЗЕМЛЮ СКУПЛЯТЬ 40‑50 ЛЮДЕЙ. Або взагалі підставні особи. Для початку треба ухвалити багато документів. Бо законом не передбачено, скільки можна купити, яку землю дозволяється тримати в оренді. Земельного банку немає. Відсутній земельний кадастр, що повинен оцінити кожну ділянку. Ринок землі потрібен. Але – з чіткими правилами. Законодавчу базу можна підготувати протягом року. А паралельно людям потрібно буде все активно роз'яснювати.

Григорій ЗАБОЛОТНИЙ, 63 роки, заступник голови парламентського комітету з питань агрополітики

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення не треба продовжувати. По-перше, він порушує конституційні права людини. Якщо вона є власником землі, то не можна забороняти їй розпоряджатися нею. Скасування мораторію потрібно насамперед селянам, а не аграрним олігархам чи орендарям. Часто в сім'ї є кілька земельних ділянок, а вона не може ними розпорядитися, щоб вирішити свої нагальні проблеми. Як-от придбати хату чи квартиру для дітей, які виросли й одружилися, чи заплатити за їхнє навчання за кордоном.

По-друге, паї та земельні ділянки все одно продають. Просто щоразу придумують нові юридичні схеми. Наприклад, укладають попередні договори, відповідно до яких сторони зобов'язуються укласти основну угоду після скасування теперішньої заборони.

На ринку землі головне правило має бути таке – захистити селянина від несправедливого обезземелення. Щоб шахраї, які є на всіх рівнях влади й бізнесу, не могли його обікрасти. Потрібно запровадити поняття "мінімальна ціна" землі сільськогосподарського призначення. Зробити нормою державну правову експертизу, бо з людей уміють дерти "три шкури" за держреєстрацію. Ще треба запровадити таку норму: СЕЛЯНИН, ЯКИЙ ПРОДАЄ СВОЮ ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ, ПОЖИТТЄВО МАЄ ОТРИМУВАТИ РЕНТУ НАТУРАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ – щоб людина не залишилася без шматка хліба.

Аркадій КОРНАЦЬКИЙ, 61 рік, голова парламентського підкомітету з питань земельних відносин

Якщо хочемо знищити не тільки село, а й всю Україну, можна скасувати мораторій. Позаторік гектар землі коштував 3 тисячі доларів. Зараз – тисячу. Якщо сьогодні почнеться масовий продаж, це буде витягуванням обігових коштів. Я, фермер, думатиму: вкласти гроші в добрива чи в придбання землі. Останню майку чи труси з себе зніму, але куплю її. Але тоді що – засіяти поганим насінням, без добрив, абияк, щоб тільки втриматися? Врожайність за такої ситуації знизиться вдвічі.

Зараз найвищу плату за оренду дають російські компанії, що зайшли в Україну. Є такі й у Полтавській області. Якщо прибрати мораторій, через підставних осіб Росія все скупить, і ми всі працюватимемо на неї. Бо хто ще може придбати нашу землю? Західні компанії? Ні. Через корупцію вони сюди не прийдуть. Лишаються Китай і Росія. КОЛИ В КРАЇНІ – ВІЙНА, ЗАГРОЗА ДЕФОЛТУ, ТРЕБА НЕ ЗА ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ ХАПАТИСЯ, А РЕФОРМУВАТИ АРМІЮ, ПРОКУРАТУРУ, СУДИ.

Віктор ГАЛИЧ, 52 роки, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Полтавської області

Скасовувати мораторій на продаж землі без належної підготовки – суцільний ризик, бо її вартість нині мізерна. Так само, як і рівень правової захищеності власників паїв. Необхідно врегулювати низку проблем. Перше – площа ділянок. В Україні середній розмір паю – 4 гектари. Інвестори не купуватимуть наділи менш ніж 100 гектарів. Їм не потрібні розрізнені клаптики серед поля, що належать різним людям. Передумов для того, аби власники паїв могли їх об'єднати, не створено. Рівень правової обізнаності селян недостатній для ведення переговорів, юридичної допомоги їм не обіцяють. Більше того, досі не завершено розпаювання земель. Кадастр напівпрацює, коштів для завершення кадастрових робіт у бюджеті не передбачено.

За умов відкриття ринку отримаємо ціну 500–1000 доларів за гектар. У Польщі це – 7–8 тисяч, у Іспанії – 15, а в Німеччині – близько 18. НАВІЩО ВИХОДИТИ НА РИНОК ЗІ ЗНЕЦІНЕНИМ ТОВАРОМ? Спочатку треба підвищити його вартість.

Міф про те, що інвестиції забезпечать селян робочими місцями й інфраструктурою, не витримує критики. За даними Держстату, 2012-го в агросектор направили 15,7 мільярда гривень інвестицій, а зайнято у сільгоспвиробництві було близько 470 тисяч людей. Позаторік вкладення становили 16 мільярдів, а зайнятість знизилася до 430 тисяч. 2014-го вклали 17 мільярдів, кількість працівників упала ще на 60 тисяч. Адже кошти залучаються, щоб скоротити частку ручної праці, оптимізувати й механізувати процеси.

Юлія САМАЄВА, 32 роки, економіст

записали: Романія ГОРБАЧ, Ольга МОСКАЛЮК, Галина ОСТАПОВЕЦЬ, Ірина ПАТЛАТЮК

×