Коли Росія перестане бути ворогом України
Росія розпочала війну проти України. У березні анексувала Крим. Підтримує терористів на Донбасі, постачає найманців і зброю. З території РФ обстрілюють позиції наших військ, задіяних в антитерористичній операції. Звідти ж збили два українські військові літаки. А 17 липня над територією, контрольованою терористами, збито пасажирський літак малайзійських авіаліній, що летів з Амстердама. Загинули 280 пасажирів і 15 членів екіпажу.
– Терористи не могли би збити не тільки пасажирський Boeing 777, а й українських військових літаків, якби не мали озброєння з Росії, – заявив американський президент Барак Обама наступного дня.
Коли Росія перестане бути нашим ворогом? І чи це взагалі можливо?
– Ніколи. Принаймні за нашого з вами життя цього не станеться. Щоб Росія перестала бути ворогом України, вона повинна перестати бути Росією. А отже, начисто перезаснувати весь свій світогляд і міфологію. Я не бачу жодних передумов для цього. Ми приречені мати по сусідству ворога, який до кінця свого існування не визнаватиме європейської природи України. Який завжди буде вважати державність України непорозумінням і завжди розцінюватиме Україну як обов'язковий елемент "русского міра". Зневага до України й українців глибоко вкорінена в російському суспільстві. Тому твердо стою на тому, що наші вороги – це не лише Росія як "государство", а й росіяни як народ. Бо 80 відсотків цього народу рішуче підтримує загарбницькі дії Путіна щодо України. Їхня позиція – цілком щира, і не варто тут списувати на пропаганду. Ні, ми маємо 100-мільйонного сусіда-злочинця. Після всього того, що Росія дозволила собі стосовно мирної України, у нас немає морального права на примирення з нею. Не ми почали війну. Путін зробив усе, щоб наступні покоління українців щиро ненавиділи Росію й відмежувалися від цієї чорної діри цивілізації. У національному характері майбутніх українців неодмінно з'явиться така риса, як русофобія. Перебувати в російській орбіті дуже скоро стане моветоном, ознакою поганого смаку і навіть різновидом громадянської зради. Мої рецепти, як співіснувати поряд із таким дебільним монстром, як Росія, дуже прості. У всьому – від дрібнопобутових до глобальних речей – ми повинні демонструвати свою якісну кращість від Росії. Найкраще покарання для ворога – це щасливе життя йому на зло.
Остап ДРОЗДОВ, 35 років, тележурналіст, Львів
– Росіяни мислять критеріями імперії. Вони – єдина нація, що ненавидить усіх і вся. Азербайджанці для них – хачики, узбеки – чурки, українці – хохли. Обпльований п'яний кацап упевнений, що живе у великій країні. Прихід замість Путіна когось більш демократичного навряд чи приведе до зміни психотипу пересічного росіянина.
Росія перестане ненавидіти Україну тоді, коли розпадеться. До Уралу забере Китай, Кавказ проголосить незалежність, Воронезька, Брянська області й Краснодарський край перейдуть Україні. Радянський Союз розвалився насамперед з економічних причин. Так буде й тут. Доки є дармові долари та євро за газ і нафту, цього не станеться. Але санкції Європи й Америки, робота з арабськими країнами приведуть до занепаду Росії.
Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, 52 роки, колишній народний депутат
– На рівні приватних відносин між росіянами та українцями шанс на порозуміння є. Майже в кожного в Росії є якісь родичі-українці або близькі друзі в Україні. І навпаки. Більшість росіян доброзичливо, хоч нерідко зверхньо, ставилися до українців – усі люблять українські пісні, українську кухню, українську природу. Під дією пропаганди настрої кардинально змінилися. Проте, гадаю, ситуацію можна частково виправити. Хоча минулого братерства вже не буде – принаймні в найближчі десятиліття. Україна і Росія – держави, які підсвідомо хочуть смерті одна одної, бо їхні ідентичності перехрещуються, претендують на одні й ті самі території, на тих самих людей. У Кремлі мріють про утворення Південно-Західного федерального округу, такої собі федеративної Малоросії-Новоросії-Карпаторосії. В Україні ж Росію сприймають як "хижого нащадка Золотої Орди", "тюрму народів", "імперію зла і смерті". Чи можуть вони надалі мирно співіснувати? Гіпотетично – можуть. Але тоді Москві треба відмовитися від риторики "русского міра", імперських амбіцій, зазіхань на цілісність України. То, як в анекдоті: або прилетять марсіяни і змусять Кремль переглянути ставлення до України, або відбудеться чудо. Враження, що хтось один, а може й обоє луснуть у цій боротьбі. Цього дуже не хотілося б, але тут спрацьовують жорстокі історичні закони.
Андрій ОКАРА, 54 роки, політолог, Москва
– Війна з автоматами завершиться ближче до осені, у вересні. Війна в головах триватиме ще довго. Аж доки Росія не змириться з тим, що Україну втратила назавжди. Доки наречена не поставила штамп у загсі, доти її не вважають заміжньою. Доки Україна не ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС, доти Росія на щось сподіватиметься. Далі буде договір про військову співпрацю зі США. Тоді росіянам нічого не залишиться, як змиритися.
Олег ФЕДОРЧУК, 53 роки, футбольний тренер
– Ця війна не закінчиться ніколи, бо ми дуже різні. Україна – країна вільних людей, а Росія – країна рабів. Різні ментальні традиції. У нас реально народна демократія, починаючи від Запорозької Січі і закінчуючи УНР та останніми майданами. А в Росії – цар і рабська ментальність. Тут що найгірше? Вона намагається придушити нашу волелюбність, щоб та не перекинулась на неї. Росія тоді просто не виживе, розвалиться.
Антін МУХАРСЬКИЙ, 45 років, актор, Київ
– Українці обирають інший шлях, відходять від російських уявлень про світ. Тому ненависть до вас триватиме. Війна і спроби захопити Україну припиняться, коли ці зміни стануть незворотні.
Хосе ЛАДРІЛЬЯ, 35 років, власник мережі готелів, Мадрид, Іспанія
– Доки не будете повноцінним членом Євросоюзу і НАТО, доти Росія у різний спосіб намагатиметься на вас впливати. Через церкву, культуру, тероризм.
Юлія АНТОЧЧІ, 29 років, куратор у модельному агентстві, Мілан, Італія
– Росія перестане бути нашим ворогом за трьох умов. Перша: зміна керівництва у Кремлі й відхід від влади команди Путіна. Новим лідером має бути не обов'язково друг України, а просто налаштований на цивілізаційний діалог зі світом.
Друге: Москва повинна перестати використовувати ядерну зброю як спосіб шантажу.
Третє: відмова від створення фантастичного проекту Євразійської імперії як альтернативи розширення ЄС.
Якщо три умови зійдуться, це буде коротка еволюція – від шести місяців до кількох років. За інших розкладів, щонайбільше за рік у Росії почнеться "палацовий майдан", а барикади побудують безпосередньо у Кремлі.
Степан ГАВРИШ, 62 роки, колишній перший заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони
– Це назавжди – доки існуватимуть ці два краї і народи. Звісно, йдеться про різний рівень ворожості. Є спалахи ненависті, є спалахи ведмежої любові, яка теж є тяжкою, є періоди байдужості. Але залишається зневага, недовіра. І вона завжди буде лишатися, бо Росія є несепарованою дитиною України. Попри всі балачки про "старшого брата", "мама" все-таки тут, у нас. А Росія так і не змогла стати незалежною від "мами" – Київської Русі. Звідси всі комплекси бунту, нелюбові, зневаги. Але так само – потреба, щоб ця "мама" була. Хоч зараз гинуть люди, це здоровіший вияв російської нетерпимості, неприйняття України. Гірше – невиражена постійна зневага. Тепер ми на якийсь час – і одні, і другі – маємо прояснену ситуацію, бачимо, якою страшною може бути російська "любов". Проблема України в тому, що Росія її трохи любить. Так, як батьків несепарована дитина трохи любить, а більше ненавидить і зневажає.
Тарас ПРОХАСЬКО, 46 років, письменник, Івано-Франківськ
– Не можна казати, що погані тільки Путін чи Кремль. Гітлерові не вдалося б зробити тих жахів, що чинили нацисти, якби не було мовчазної згоди мільйонів німців. Англійський мислитель Едмунт Берк говорив: "Єдине, що потрібно для тріумфу зла – це те, щоб добрі люди нічого не робили". Зараз, за мовчазної згоди десятків мільйонів росіян, Путін навіки створює прірву між двома народами. Провина за те, що Москва розпочала агресію проти України, лежить не лише на Путіну, а й на всіх росіянах, які не зробили нічого, аби цього не допустити. Доки вони не визнають цього, доки не засудять дії Кремля, доти Росія буде ворогом для України. А самих росіян ми сприйматимемо як співучасників злочинів Путіна.
Ірина ВЕРЕЩУК, 33 роки, мер міста Рава-Руська на Львівщині
– Росія перестане бути ворогом України тоді, коли вона перестане існувати. Інших передумов для цього не було й нема.
Юрко ЗЕЛЕНИЙ, 43 роки, музичний критик, Київ
"Коли Путіна оголосять військовим злочинцем. Над ним повинен відбутися суд – щось на зразок Нюрнберзького процесу"
Олена БАЛАБА, 41 рік, громадська активістка, Одеса
– А коли Росія була другом України? Цього не було ніколи. Це має шанс змінитися лише в разі, якщо Росія перетвориться на нормальну країну та націю. Маю на увазі не лише територіальну дезінтеграцію, втрату нею всіх колоній та захоплених земель, але й повну зміну ментальності й культури. Усім імперським народам Європи свого часу вдалося це зробити. Наприклад, нацистська Німеччина та сучасна ФРН – це абсолютно різні нації. Але чи вдасться це Росії?
ZEN, 39 років, блогер, засновник спільноти ANTIPOP, Київ
– Ніколи. Це патологічне. Коли щезне імперія і Росія буде у своїх власних кордонах, то вона просто боятиметься України. Для цього вона має повернутися в межі Московії XV століття. Ми для цього, на жаль, нічого не можемо зробити. Ми повинні відстояти свої кордони. Розпад імперії відбувається за своїми законами, і складно сказати, коли це станеться.
Василь ШКЛЯР, 63 роки, письменник, Київ
– Росія – наш геополітичний ворог. Нормалізувати відносини зможемо лише тоді, коли вона розпадеться. А вона розпадеться за такої політики, яку веде Путін.
Володимир ВАСИЛЕНКО, 77 років, правозахисник, Київ
– Росія ніколи не перестане бути ворогом України, бо ніколи не була її другом. Від самого офіційного "розлучення" 1991 року вона провадила менторську політику щодо України. Наші подальші відносини з Росією можливі тільки такі: сувора делімітація й демаркація кордону. Далі потрібно будувати мур на зразок ізраїльського. Донбас має бути мілітаризованою зоною з комендантською годиною наступні кілька років. Інакше ми не втримаємо ситуацію, і там буде дике поле.
Сергій ІВАНОВ, 37 років, блогер, Луганськ
– Доки в Росії при владі Путін – наші відносини будуть на грані катастрофи. Неможливо зараз передбачити, коли настане економічний крах Росії. Тоді буде загальна ревізія ставлення країни до всього світу, пошуки компромісу. Це буде наступний етап, але ми від нього досить далеко.
Мирослав ПОПОВИЧ, 84 роки, філософ, Київ
– Для переважної більшості росіян Україна є частиною їхньої імперської спадщини. Саме в ній вони бачать можливість для самореалізації. Бо з культурного, технічного й політичного погляду – Росія безповоротно відстала від решти світу. Вона може реалізуватися тільки у вигляді агресивної інфекції. Це те, що спостерігали в Росії впродовж останніх століть. Бо це – єдина імперія, що розвивалася не за рахунок заморських територій, а опанувала прилеглі. Такий шлях не потребує цивілізаційного розвитку. Аби Росія змирилася з незалежною Україною, потрібно кілька десятиріч. А щоб склалися дружні стосунки, треба, аби Москва відмовилася від імперського проекту. Однак цього не буде, за умови збереження в РФ усіх її нинішніх територій.
Віталій ПОРТНІКОВ, 47 років, журналіст, Київ
– Росія перестане бути ворогом для України тоді, коли вона перестане існувати. Від козацьких часів до сьогодні, незалежно від того, як вона називалася – Російська імперія, СРСР чи Російська Федерація, її політична верхівка не мислить свою державу без України. Росія має розпастися на малі держави. Ті вже не матимуть претензій до України. Навряд чи ми реально можемо посприяти розпаду Росії. Опосередковано вже це робимо, але, перш за все, це справа самих росіян. Хоча, судячи з усього, від них цього сподіватися не доводиться. Скоріше можна очікувати якоїсь боротьби всередині кремлівської еліти й наступної активізації національних рухів, скажімо, в Татарстані чи Якутії.
Микола ВОСЬКАЛО, 37 років, журналіст, Київ
– Росія перестане бути українським ворогом тільки тоді, коли розпадеться на десяток країн. Світове товариство має стимулювати визвольні рухи в нинішніх російських республіках – Якутії, Татарстані, Комі та інших.
Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ, 67 років, колишній народний депутат, Полтава
– Україна зможе жити з Росією мирно, лише коли Росія розвалиться, а на її європейській частині утвориться нова держава. Щодо неї ми виступатимемо, як нинішня Польща відносно нас. Ми будемо її захищати, вести в Євросоюз. А східніше, в Сибіру й на Далекому Сході, буде Китай. Коли відбудеться ця трансформація? Хтось каже, протягом двох років, хтось – упродовж 10 років, я волію думати про п'ятирічний термін. Зараз по Росії вдарять санкції, вона почне втрачати ринок газу. Щойно регіональні еліти зрозуміють, що з грошового краника Кремля вже не тече – почнуть думати про автономію та розповзання. Погіршення соціальних гарантій для населення зробить актуальним питання "якщо не даєте імперію – дайте повний холодильник". Холодильник буде порожній – і на цьому Росія закінчиться. Це ж і не держава – це уламки недорозваленої імперії.
Доти Україні варто будувати стосунки з Росією так, як Ізраїль – з арабським світом. Ніяких торгово-економічних взаємин в оборонній сфері. Залізний кордон. Повна мобілізація всіх сил на побудову сучасної армії та спецслужб. А далі – гра в батіг і пряник. З якоюсь частиною російської еліти ми працюємо проти іншої частини, десь ведемо переговори, десь – знищуємо людей, які займають активну антиукраїнську позицію та готують черговий раунд війни проти нас. Україні потрібен свій Моссад, що ліквідовуватиме за кордоном тих, хто небезпечний для нашої країни. А в Росії хай самі собі вирішують, як їм гнисти далі й падати у прірву. Убивством нас займаються тисячі росіян, але мільйони – спокійно підтримують політику Путіна. Вони не проти, щоб Україну втопили в крові. Отже, всі вони – наші вороги.
Сергій ВИСОЦЬКИЙ, 29 років, публіцист, телеведучий, Київ
– Росія ворогом нам перестане бути через 100–200 років, коли з неї вивітриться імперський дух. Бо зараз кожен середньостатистичний росіянин спить і бачить себе імператором. Свого часу й Англія, і Франція важко оговтувалися, коли їхні колонії відділялися. Але вони пережили це. Росія ж досі не може усвідомити, що вона – не світова імперія.
Юрій ВИННИЧУК, 62 роки, письменник, Львів
– Росія завжди була, є і буде ворогом України. Треба назавжди забути це сталінське фуфло про братній і дружній народ. Росіяни ніколи не були нам ані братнім, ані дружнім народом. І ніколи не будуть, бо це суперечить їхній природі. Росія буде серйозно ставитися до українців чи України лише тоді, коли українці почнуть їх убивати. Вже почали – але не відомо, скільки саме їх треба вбити. Бо 90 відсотків цього народу не є нормальними, вони – тяжко хворі.
Лесь ПОДЕРВ'ЯНСЬКИЙ, 61 рік, художник, Київ
– Ніколи. Воюватимемо, доки існуватимуть Україна і Росія.
Йожеф САБО, 74 роки, футбольний тренер
– Причина конфлікту в тому, що Москва прагне відродити Радянський Союз. Не в буквальній його формі, а хоче й далі домінувати на пострадянському просторі. Без України це безглузде збирання імперії по частинках не має сенсу. Але Україна категорично відмовилася від участі в будь-якому варіанті проекту "русского міра". Тож основне завдання Москви – максимально її ослабити.
Відхід Путіна з Кремля не обов'язково змінить ситуацію. На його місце можуть прийти ще радикальніші й ненависніші до України політичні лідери. Стрєлков-Гіркін (терорист, що очолює "ополчення" Донбасу. – "Країна") – національний герой для значної частини російського суспільства. З точки зору таких людей, Путін недостатньо піклується про велич країни та забагато чинить поступок Заходу. Росіяни органічно не переносять європейську Україну.
Георгій ЧИЖОВ, 41 рік, політолог, Москва
2 
35413
Коментарі