"Ідейних росіян, які готові терпіти економічні труднощі, в Криму немає"

2

Україна не робить нічого, щоб повернути півострів. Але цей день семимильними кроками наближає Росія, – каже блогерка Ліза Богуцька із Сімферополя

Як ви стали одним з найвідоміших у Криму патріотів України?

– Просто не впустила в серце насильство, коли прийшла до нас сусідня держава. Ніколи раніше не помічала за собою особ­ливого патріотизму. Але тепер закохана в Україну. Відчула, що в мені більше вирують пристрасті, ніж у деяких українців на заході країни. І зробила для себе відкриття, що українець – не місце проживання, навіть не національність, а світогляд. Час показав, що є багато литовців, поляків, росіян, які по духу – українці. Українець тепер асоціюється зі словом "патріот".

Постійно висловлюєте впевненість, що Крим скоро повернеться до України. Звідки така переконаність?

– Кримчани почали відчувати себе в російських реаліях. Спершу тільки чули й читали. Є маса складнощів, які, порівняно з українським періодом, обтяжують життя. Візьмімо лікарів-косметологів. ­Сировину купували в Києві, а тепер – утричі-вчетверо дорожче в Москві. Клієнтура впала. Позакривалися українські банки, з якими було пов'язано багато приватного бізнесу. Хто в державних установах – не може більше працювати, якщо не отримає російського громадянства. Люди мусять іти на компроміс із совістю або втрачати роботу.

Можливо, це проблеми перехідного періоду? Прийдуть російські банки.

– Прийшли. Умови отримання кредитів у них – складніші, ніж в українських.

Чому в березні частина кримчан радо пішла на референдум?

– В усі часи були шахраї, їхні жертви і ті, хто за жодних умов не вівся на викрутаси аферистів. Із Кримом вийшло, як із фінансовою пірамідою МММ, коли рухнув Союз: на референдум пішли люди, схильні давати себе обманювати. А Росія – великий шахрай. Пообіцяла збільшення пенсій, зарплат.

А ментально й культурно цим людям Росія не рідніша?

– Ідейних росіян, які готові терпіти економічні труднощі, в Криму немає. Любов до Росії обґрунтовують тільки фінансово. Хіба хтось каже: "Слава Богу, що прийшла Росія, бо це наша споконвічна мати"? Ні, говорять: "Нам підвищили пенсії, обіцяють побудувати те й те-то. Слава Росії!"

Коли я – патріот, у мене при цьому не фігурують слова "гроші", "вигода". Кажу про любов до України – і в голові люди, пісні, орнаменти, ниви, простори. Дух. Хтось із росіян у Криму говорить про таке? Анітрохи.

От стали продавати на півострові матрьошки, балалайки сувенірні. Це абсолютно чужі предмети для Криму. У житті й у культурі його населення їх ніколи не було. Це – насильницька русифікація.

Скільки насправді людей проголосувало за перехід півострова до Росії?

– Федеральна служба безпеки нарахувала 34 відсотки кримчан ("офіційно" в референдумі взяли участь 83% виборців. – "Країна"). Цю інформацію розголосили Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров (кримськотатарські лідери. – "Країна").

Скільки на півострові явних прихильників України?

– Дуже багато виїхало. В Мінсоцполітики кажуть, що вимушеними переселенцями зареєструвалися 20 тисяч. Але більшість не стали на облік. Міграційна служба говорить, що з Криму виїхало 40 тисяч громадян. Я вважаю, значно більше.

Серед тих, хто залишився, теж чимало налаштованих радикально проукраїнськи. Але люди знають, на що спроможне ФСБ. Бояться. Однак чекають слушного часу, коли зможуть висловитися за Україну.

Росії при заходженні в Крим було дано короткостроковий кредит. Довгострокові обкладаються маленькими відсотками, а короткострокові – дуже високими. Настав час для Росії виплачувати людям те, на що вони купилися.

Путін обіцяв кримчанам, що можна плювати на кредити в українських банках і нічого не повертати. Але ці кредити повикуповували російські банки і витискають гроші. Причому з великими втратами для позичальників. Москва не церемониться: нема чим платити – продавай майно.

Кримські "нові росіяни" починають відчувати гіркий присмак Росії. Вони чекали, що туристів і грошей буде з кожним роком більше, і півострів заживе краще Москви. Та з якого дива?

Це – величезна російська афера. Значною мірою руками Аксьонова (самопроголошений "голова Ради міністрів" Криму. – "Країна"). Але якби раптом вдалося Аксьонова викурити в Україну, то йому б дали втекти в перші ж п'ять хвилин. Щоб, не дай Боже, не розказав зайвого про те, як усе готували і втілювали. Я переконана, що була змова.

Які зміни й де мають статися, щоб анулювати кримську аферу?

– Не вважаю правильною позицію, що Україна має розквітнути до економічного дива, й аж тоді запрошувати півострів назад. Це позиція, як у Росії, – вона в такий же спосіб купила кримчан. А тепер виходить, ніби ми повинні перекуповувати зрадників. Крим має повернутися до України тоді, коли їй важко. І я не зібралася чекати довго. Хоч Україна не робить нічого, щоб повернути Крим, але цей день семимильними кроками наближає Москва. Дуже багато хто на півострові вже зрозумів, що сталося. Ті, хто прий­няв російське громадянство, говорять, що стало гірше, що готові повернутися в Україну.

Цей процес можуть прискорити бунти? Коли маса не задоволена, буває достатньо малої ініціативи.

– Це в Україні так. У Росії все просякнуте "органами", агентурою. Ініціаторів схопили б упродовж доби. Крим вернеться в Україну цілком цивілізованим способом.

Роки за два?

– Здається, менше. Путін вганяє країну в піке. Моральний рівень росіян уже нижче плінтуса. Тепер і соціальне падіння почалося.

Відхід Криму посилить відцентрові рухи в Росії?

– Він відійде одночасно з іншими частинами. Вся Росія сипатиметься. І анексія Криму послужила для цього детонатором.

Українці люблять працювати й заробляти, а росіяни – ні. Їм усе має прийти задарма. Іванушка-дурачок не робить нічого й отримує все. Ця генетична лінія простежується споконвіку в російських традиціях і казках. Як-от Ємєля-дурак, який лежить на печі, раптом ловить щуку і та йому все дає. Росіяни все життя боротимуться, щоб отримати все "по щучьему велению, по моему хотению". Як не щуку спіймати, то золоту рибку чи жар-птицю, або конька-горбунка, що зробить їх щасливими. Самі ж для цього палець об палець не вдарять.

Але все одно є точка падіння, під якою – смерть. Інстинкт самозбереження має кожна людина, і перед кончиною він спрацьовує.

Чи може Крим, від'єднавшись від Росії, не повернутися до України, а стати самостійною державою?

– Цілком може. Це залежить від України. Поки що вона щодо півострова проводить вкрай непослідовну політику. І цим пригнічує тамтешніх українців. Їй ці люди, виходить, не потрібні. Здала територію разом із ними. Корупція й бюрократія в Україні так зашкалюють, що їй не до Криму. Але схиляюся до того, що майбутнє півострова – в складі України.

×