ЗА ЧАС ВІЙНИ З НАШИХ ЗАГИНУЛИ ДЕСЬ 45 ЛЮДЕЙ. НАШІ КОМАНДИРИ ВМІЮТЬ ПЛАНУВАТИ ВІЙСЬКОВІ ОПЕРАЦІЇ І ПРАВИЛЬНО ВЕСТИ БІЙ, – КАЖЕ КОМАНДИР ДОБРОВОЛЬЧОГО КОРПУСУ "ПРАВИЙ СЕКТОР" АНДРІЙ СТЕМПІЦЬКИЙ

Більше місяця минуло від перестрілки в Мукачевому за участю бійців "Правого сектора". Кілька з них досі переховуються в Карпатах. Тривають переговори між лідером вашої організації Дмитром Ярошем і президентом Петром Порошенком, щоб залагодити конфлікт?

– Одразу після стрілянини почалися обшуки в сім'ях людей, які навіть не були причетні до події. А нікого з бандитів досі не затримано. Ланьо (депутат Верховної Ради Михайло Ланьо. – "Країна") поїхав за кордон. Його не могли не випустити, бо він – народний депутат. Справи теж не порушили. Хоча Ланьо був на тій зустрічі. І вийшло так, що з його боку тероризму нема, а з нашого – є. Шаранича (колишній керівник міліції на Закарпатті Сергій Шаранич. – "Країна") зняли. За словами міністра, він "пішов на пониження" – у департамент карного розшуку заступником. Людину відсторонили, але службового розслідування не провели. Питань до нього нема, отже всі були в курсі. Тому це була спланована операція з нейтралізації бійців "Правого сектора" на Закарпатті. Хлопці почали припиняти контрабандні потоки, які контролював Ланьо. Повністю перекрили зеленку (контрабанда через лісосмуги. – "Країна").

Два наші бійці здалися добровільно одразу після стрілянини. Де решта – не уявляю. Якби бачили, що триває об'єктивне розслідування, може, і здалися б. А так що? Обрання запобіжного заходу для тих, хто здався, провели таємно. Навіть адвокати не змогли до них потрапити. Інкримінують кілька статей – бандитизм, тероризм, зберігання зброї. Світить їм нормально. Ніхто не каже, що хлопці – ангели і все правильно зробили. Але об'єктивності немає.

Суспільство збурило те, що "Правий сектор" використав зброю на мирній території.

– Таку думку суспільству нав'язали. Чому людей не цікавить, звідки була зброя в бандитів? Стріляли ж з обох боків.

Хлопці їхали на зустріч до бандитів і мали інформацію, що ті озброєні. Зброю взяли, щоб показати – може виникнути супротив. Якби приїхали без неї – було б гірше.

 

То переговори між вами і владою про залагодження ситуації є?

– Ми сподівались, що буде створено хоч видимість об'єктивного розслідування. Але цього нема. Тому оголосили тотальну недовіру владі. Наше рішення не йти на місцеві вибори – це небажання легалізувати її. Ніяких змін після Майдану нема. Ключові фігури змінилися, але система працює по-старому.

На Майдані люди вас підтримали. Чи відчуваєте підтримку зараз?

– Відчуваємо. Але в нас бракує ресурсу донести людям нашу позицію.

Значна частина суспільства вважає "Правий сектор" озброєними бандитами.

– Будь-який протест і вислів незадоволення в Україні сприймається як "на руку Путіну". Якщо люди ще й виходять на вулиці, то це – майже злочин проти держави: "Так-так, вони – агенти Кремля, вони – бандити". А хлопці ще з квітня 2014-го на передовій. Цього не враховують.

"Правий сектор" досі є незаконним формуванням. Чому не легалізуєтесь у Збройних силах, якщо не хочете йти у МВС?

– Торік силові структури не справились із завданням захистити територію України. Крим віддали. Потім були тисячі вбитих у Луганській і Донецькій областях. Наші хлопці взяли в руки зброю і пішли самостійно захищати країну. Чого ми мали вступати до тих силових органів, які не справлялися зі своїми завданнями?

На початку 2015-го окремими підрозділами можна було поповнити Збройні сили. Але в когось вистачило розуму оточити нашу базу десантниками в Покровському районі Дніпропетровської області. Виставили блокпости, навели артилерію, підтягнули бронетехніку. Певно, хотіли налякати хлопців, які вісім місяців сиділи в Пісках. Це відбило в нас бажання бути у Збройних силах чи ще десь.

Тепер намагаються дискредитувати "Правий сектор" не лише в очах суспільства, а й серед Збройних сил. Ті, хто служив торік, демобілізувалися. На їхнє місце прийшли нові. Вони не пересікалися з нами в боях, тому їм легко вкласти в голови, що ми – бандити, мародери і торговці наркотиками. Що ми не воюємо. Бірюков (радник президента Юрій Бірюков. – "Країна") недавно взагалі сказав, що "Правий сектор" утік із Донецького аеропорту. Це – найвищий ступінь цинізму, бо якраз Генштаб наполягав вивести звідти наших бійців. Так само просили вийти із Пісків.

Зараз влада намагається знищити добровольчі підрозділи. Все почалося з "Торнадо" (в середині червня батальйон звинуватили в корупції, кришуванні контрабанди і розформували. – "Країна"), далі був розкол "Айдару". Тепер із лінії фронту, Щастя (містечко на Луганщині. – "Країна") і Широкиного (селище поблизу Маріуполя. – "Країна") відводять "Азов" і "Донбас". Влада домовляється з терористами, здаючи їм територію. Добровольці – проти цього. Тому й почалося непорозуміння між владою і добровольчими батальйонами. Влада вирішила, що найкраще буде знищити їх.

Ми подали в парламент законопроект "Про добровольчий український корпус". "Правий сектор" за період війни налагодив систему постачання, вишколу, підготовки й участі у бойових діях. Це – самодостатня система, що базується на підтримці людей. Тепер хочемо все це легалізувати. Але закон не приймуть.

Суспільні вибухи часто стаються саме за участі "Правого сектора". Чому заперечуєте наявність російських агентів у вашій силі?

– У наших людей загострене почуття справедливості. Вони воюють, а потім повертаються додому й бачать безлад. А емоційний стан добровольців і так не дуже врівноважений.

Щодо російської агентури, то від неї ніхто не застрахований. Але наша служба безпеки і контррозвідка намагаються фільтрувати таких людей і нейтралізувати. Проводимо спеціальні співбесіди. Особливо з тими, хто приїхав з-за кордону чи має судимості. Вже виловлювали людей із ДНР.

Закарпатський губернатор Геннадій Москаль говорить, що у "Правому секторі" – чимало судимих.

– Він сказав, що 80 відсотків. Мабуть, переплутав із "Торнадо". Про них він говорив так само. Не знаю, чому в нього таке ставлення до нас. Певно, така в нього робота зараз – звинувачувати "Правий сектор" у бандитизмі.

Декотрі наші люди справді судимі. Сиділи за крадіжки. Судимих за зґвалтування, вбивства з корисливих мотивів чи людей із садистськими нахилами – не беремо. Йдуть не балотуватися у Верховну Раду, а воювати за Батьківщину. Ніхто не може заборонити судимій людині захищати рідну землю.

Яка у вас внутрішня служба правопорядку?

– Є військово-польова жандармерія, дисциплінарний кодекс. У нас – найменший рівень п'янства серед бійців. Таких ми просто виганяємо. Для них це – найгірше покарання. Буває кажуть: "Так а що? Ми ж добровольці, що хочемо – те й робимо". Пояснюємо: якщо ти добровільно прийшов і взяв на себе зобов'язання підпорядковуватися певним наказам, то так само добровільно можеш піти. На передову беремо з 21 року. Є представники всіх професій: від безробітних до програмістів і викладачів вузів. За весь час війни з наших загинули десь 45 людей. Це свідчить про те, що наші командири вміють планувати військові операції і правильно вести бій. "Правий сектор" був у всіх найгарячіших точках – Піски, Донецький аеропорт. Брали участь у звільненні населених пунктів Донеччини. Зараз на передовій – два наші батальйони.

Є думка, що Ярош не контролює регіональні підрозділи.

– Це не так. Дмитро Ярош є провідником усього військово-політичного руху. Але регіони – різні, менталітет людей – теж. Однак у жодному з них не робитимуть чогось такого, що не погоджено з центральним керівництвом.

Підрозділи на Рівненщині й Житомирщині не планують перекривати потоки незаконного видобутку бурштину?

– Там справді бурштин видобувають у дикий спосіб. Але нашим структурам заборонено влазити в це. Узаконити видобуток можна тільки через закони. На Волині командир нашого батальйону виступав на обласній раді з жорсткою промовою: навіщо нам такі силові структури, які не можуть навести порядок? На цьому – все.

На Дніпропетровщині "Правий сектор" хіба не обслуговує інтереси олігарха Ігоря Коломойського?

– Нас до нього прив'язують, бо він був губернатором Дніпропетровської області, де живе Ярош і де є наша база. Її надала державна адміністрація. Також купили два броньовані буси. Але спорядження давали чимало олігархів. І нам без різниці, хто саме. Це захищало наших бійців і допомагало краще воювати.

До Коломойського нас прив'язують ще й тому, що його команда активно протидіє президенту Порошенку. "Правий сектор" – теж. Тому люди вирішили, що ми разом.

Але Ярош товаришує із людьми з команди Коломойського – Геннадієм Корбаном і Борисом Філатовим.

– Він ніколи цього не приховував. Але в політику Ярош пішов самостійно. З Філатовим вони – народні депутати, з однієї області. Можливо, у них приятельські стосунки, та це не заважає кожному мати свої погляди. З тим же Коломойським Ярош бачився два рази – в часи його губернаторства.

Ми – люди ідеї. Півтора року воюємо, не для того, щоб лягти під якогось олігарха. Я написав заяву про вихід із партії "Правий сектор". Бо я – не політик.

Українці готові вільно носити зброю?

– Хто хоче мати зброю, вже її має. Чинов­ники, бандити. Усі, крім простих людей. Чому вони позбавлені права мати зброю? Нам розказують, що ми – мирна нація. Але протягом тисячі років ми захищали себе. Крім того, володіння зброєю робить людину вільною психологічно. Владі складно керувати таким народом.

А ще це – самозахист. Хіба в Україні все добре і нема проблем із бандитизмом, розбоями, зґвалтуваннями? Людина зі зброєю стає надзвичайно дисциплінована. Ніхто не стрілятиме направо-наліво. Бо зброя – зареєстрована й знайти власника буде легко.

Останнім часом бої на фронті активізувалися. Це може бути підготовкою до повномасштабного наступу?

– Остання активізація бойовиків була розвідкою боєм. Вони спробували, але отримали по зубах.

Армія створила оборонні рубежі, в які вклали великі кошти. Закопують бетонні блоки. Таке враження, що живемо у 1914 році. Якщо ворог піде в наступ, то оборонні бої триватимуть по півроку на одних позиціях. Але у ХХІ столітті воюють по-іншому. Динамічно й мобільно. Тому ці оборонні рубежі – тупе викидання грошей.

Нам постійно розказують, що ми не можемо наступати. Питання – навіщо було втрачати тисячі вбитих бійців? Треба було одразу віддати Донбас, як віддали Крим. Зберегли б купу життів. Коли з Широкиного і Щастя відведуть українські війська – їх займуть бойовики. І підуть далі. Хіба Росія вторгалася в Україну, щоб захопити кілька районів Донеччини й Луганщини? Вони закріпляться на чергових позиціях і просуватимуться далі, дестабілізуватимуть ситуацію в сусідніх областях. Тому так важливо відстояти нинішні рубежі.

×