Володимир Біленький на свинях заробив на авто

 

19-річний Володимир Біленький із міста Тульчин на Вінниччині вирощує свиней на сухій відгодівлі.

— У дев"ятому класі захотів собі комп"ютер купити, — розповідає Володимир. — Батьки сказали, щоб сам заробив. Я вирішив свиньми зайнятися. За рік п"ять поросят вигодував. Звичайним методом, як у селі. Комбікорм варив, картоплю, буряки тер. Продав по тисячі гривень. І купив комп"ютера. Потім порахував, у скільки ж ті свині мені обійшлися, і аж за голову взявся. Не враховуючи моєї роботи, вони вийшли майже вдвічі дорожчі, ніж я їх продав. Майже вся картопля з батьківського городу на них пішла. А казанів скільки натягався!

Володимир веде до хліва позаду хати. Хвалиться двома свиноматками.

— Після того почав книжки читати. Шукав, як треба по-науковому за свиньми доглядати. Вступив до ветеринарного технікуму. Виявилося, що свиней краще годувати сухим комбікормом. Вони його довше жують, ніж варений. За цей час у свині виділяється більше слини і більше шлункового соку. Тому все, що вона з"їла, краще засвоїться. Буряки і кабаки теж цілими кидаю. Хай жують. Це корисніше, ніж перетерте ковтати.

Для сухого корму Володимир вигадав спеціальні годівниці. Вони нагадують перевернуті металеві конуси з діркою внизу. Тримаються на приварених до обідка конуса трубах. Із дірки сиплеться сухий корм. Висипається рівно стільки, скільки може поміститися в ємність під конусом.

— Раніше свині могли перевернути корито, розкидати картоплю. Тепер не можуть. Це теж плюс — витрат менше. І роботи теж. Можу в кормушку 50 кілограм засипати і тиждень за годівлю не думати. Тільки чистити треба і воду свіжу підливати. Та й поросята з таким годуванням чистіші набагато. Їх і погладити, і почухати приємно.

Біленький порахував, що доросла свиня з"їдає в день 4-5 кг корму. Кожен кілограм коштує 1,2 грн. На рік свині потрібно комбікорму приблизно на 2 тис. грн.

— Щоб свинки кращі були, купую їм час від часу відходи м"ясного і молочного виробництва. Кіло м"ясокістної муки в нас продають по 1,25. Із Брацлава привозять брикети морожених відходів м"ясного виробництва. За 10 кілограм 5 гривень плачу. Замість водички часто сироватку ллю. На Тульчинському молокозаводі її по 10 копійок за літру продають. Поросята її люблять. На ці "свинячі делікатеси" ще десь тисячу гривень у рік плачу. Воно окупається. Бо хороша свинка — щаслива свинка.

Володимир чухає порося за вухом, воно задоволено рохкає.

— Загалом собівартість свині в мене 3 тисячі гривень. Здаю я їх за 4,5 тисячі. Тобто маю півтори тисячі навару. При цьому ходжу до них раз на день. Прибирати.

За 3,5 року Біленький заробив $3,5 тис. і купив за них "Таврію Славуту". Тепер він єдиний студент технікуму, який на заняття їздить автівкою, на яку сам заробив.

Собівартість свині в мене 3 тисячі гривень. Здаю я їх за 4,5 тисячі

Володимир показує загін із молодняком. Одне порося має довгі вуха, які закривають йому очі.

— Ще його не назвав, — підіймає порося за довгі вуха. — Воно породисте. За нього заплатив, як за пару звичайних — 1,5 тисячі гривень. І кнурика купив собі. Його, звичайно, невигідно тримати. Дешевше на сторону свиней водити. Але так надійніше. Бо впевнений, що всі свинки в тебе здорові. А в чужого кнура не знаєш, яка свинка була в нього перед тим.

Володимир ловить інше порося за передні лапи. Воно вищить.

— Годувати свиноматку виходить трохи дорожче, ніж звичайне порося. Через три місяці вона народить до 10 поросят. За кожну пару на базарі я беру 1,3–1,5 тисячі гривень. Тобто матиму 5–6 тисяч. Якби не був ветеринаром, довелося би ще якусь тисячу віддати за огляди свиноматки до, під час та після опоросу. Заплатити за дезінфекцію, вітаміни. А так усе можу сам.

Володимир Біленький планує вступити до Київського аграрного університету на ветеринара. Хоче вирощувати свиней без біодобавок і гормонів росту на своїй фермі.

×