Житель столичного житломасиву Виноградар Василь Вовкун, 73 роки, часто ходить грати в шахи в парк перед Національним університетом ім. Шевченка. У п"ятницю та на вихідних за мармуровими столами збираються до півсотні гравців.
— За 10 років навчився обігравати навіть маститих шахістів, — запевняє. — Половина тут грають на гроші. Я — ніколи. Бо надивився тут усякого. Шахраї будь-кого окрутять навколо пальця.
Кияни рідко погоджуються зіграти на гроші. Зазвичай, шахраї спокушають легким заробітком приїжджих. Розпізнати, за яким столиком грають на гроші, легко. Навколо збирається чималий натовп.
— Іноді грають на 20–30 гривень, — каже Вовкун. — Але частіше ставлять 100, а то й 500 гривень.
Четверо молодиків займаються влаштовуванням турнірів. Мають шахові дошки та годинники. Отримують непогані гроші, запевняє Василь Вовкун:
— Зазвичай, використовують одну схему. Аферисти садять двох дядьків, які явно слабо грають. Після партії одному з них дістається кількасот гривень. Людина зі сторони, новачок дивиться на ту гру та й думає собі: "Тьфу, я ж граю краще. Я легко виграю в цих слабаків". Передчуваючи майбутній виграш, проситься сісти за стіл. Викладає гроші. І тут — сюрприз! Гравця він, виявляється, недооцінив. Лоха розводять, і "майже по-чесному" забирають його ставку. Більшість і не здогадується, що підсадні гравці й організатори шахових партій — одна команда. Доходи ділять навпіл.
Люди ставили на кін обручки, прикраси, порожні шкіряні гаманці
Є інша схема. Вона розрахована на тих, хто боїться одразу грати на великі гроші. Новачкові пропонують зіграти на 10 грн. Той погоджується. Його суперник "програє". Вдає, що гарячкує. Просить відігратися. Пропонує ставку 20 грн. І знову програє новачкові. Той уже сам пропонує зіграти третю партію. Або шахрай умовляє його зіграти знову, щоб трохи відігратися. Поступово ставки зростають. Новачок входить в азарт. Коли доходить до значної суми, "невдаха" демонструє свій справжній талант. І виграє всю суму.
— Бувало, люди, вже не маючи грошей, ставили на кін обручки, прикраси, порожні шкіряні гаманці, — згадує Вовкун. — Шахова партія затягує негірше за рулетку. Тому старожили сюди грати на гроші не ходять. Знають, що й до чого. Якщо вам настирно пропонують гру на гроші, знайте, що ви тут програєте.
5 
35413
Коментарі