З Днем Перемоги, Україно!

 

Сьогодні, 9 травня, Україна святкує День Перемоги та 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі.

Учора, 8 травня, в Україні був День пам'яті та примирення. Цю дату наша держава офіційно відзначала вперше та розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам'яті та примирення під гаслом "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Український інститут національної пам'яті зазначає, що новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги включає в себе:

– переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;

– рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.);

– перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

Символ відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги — червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавого сліду від кулі, що передає страждання та смерть.

Використання квітки червоного маку як символу пам'яті отримало початок з вірша канадського військового лікаря Джона Маккрея "В полях фламандських" (1915).

Символ маку присутній і в українському фольклорі – за легендою, маки зацвітають там, де пролилася козацька кров.

"В полях фламандських"

В полях фламандських квітне мак

Поміж хрестів – скорботний знак

По нас; а жайвір серед хмар

Нам шле свій спів – останній дар,

Ледь чутний тут крізь грім атак.

Бо ми, полеглі в цих полях,

Ми, що кохали, нині – прах,

Жили – і прийняли удар

В полях фламандських.

Ідіть у бій, забувши страх,

Нам світоч випав з рук, відтак –

Вам підіймати цей тягар!

Якщо загасне віри жар –

Наш сон розвіється, як мак,

В полях фламандських…

Використання радянсько-імперського символу Дня Перемоги – "георгіївської стрічки" – дискредитовано учасниками нинішньої російської агресії проти України. Водночас "георгіївська стрічка" в Україні на державному рівні офіційно не заборонена.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Колорадов придумала Тимошенко, чисто ее изобретение" - що знають росіяни про георгіївську стрічку

У Другій світовій війні українці зазнали людських втрат більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Кількість українських жертв можна порівняти із населенням сучасної Австрії.

 

Українці Закарпаття були першими у міжвоєнній Європі, хто не змирився із анексією власної території. Зі зброєю в руках вони стали на захист своєї свободи від агресії у березні 1939 року. Від самого 1 вересня 1939 року літаки Люфтваффе бомбардували Галичину та Волинь.

Протягом Другої світової війни бойові дії двічі прокотилися усією територією України.

Харків, одне з найбільших міст України, переходило з рук у руки чотири рази. Українці перетворилися на гарматне м'ясо відразу для двох диктаторів – Гітлера та Сталіна.

У Червоній Армії загинув кожен третій (порівняно з кожним 20-м в армії Великої Британії). Причина такої жахливої ситуації була простою – Сталін не рахувався із людськими втратами, виходячи із логіки "Баби іще понароджують!".

Наслідком зіткнення двох тоталітарних режимів стали небачені жертви як серед військових, так і серед цивільного населення України; територія між Карпатами і Доном перетворилася на криваві землі. Такою була для українців ціна відсутності власної незалежної держави.

Українці боролися проти Гітлера та його союзників у арміях Польщі та СРСР, Канади і Франції, США та Чехословаччини, на фронтах Європи, Північної Африки та Південно-Східної Азії, на Тихому та Атлантичному океанах. Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив радянський прапор над Рейхстагом у Берліні, а українець Майкл Стренк – одним із шести морських піхотинців, що підняли прапор США над Іводзимою (Японія). Але лише Українська Повстанська Армія виступала у тій війні під українським національним прапором.

Нагадаємо, День Перемоги в Європі відзначають щороку 8 травня. Бо саме в цей день 1945-го пізно ввечері капітуляцію фашистської Німеччини підписав наступник Адольфа Гітлера (який на той час уже вчинив самогубство) президент Німеччини Карл Деніц. Формально саме в цей день завершилася війна в Європі.

×