З 1 по 3 липня в Ужгороді для дітей із ромських родин проходив табір "Обійми миру". Учасники - 16 дітей віком від 7 до 15 років. Половина з них торік уже приймала участь у подібному таборі, друга частина - "новачки". Ті, з якими волонтери працювали раніше, краще володіють українською, інакше себе поводять у громадських місцях.
"Під час табору ми навчали дітей читати та писати українською, вивчали математику. Адже ромські діти навіть у 12 років можуть не вміти елементарно рахувати чи читати. Постійно намагались підштовхувати дітей на розмову - запитували, що думають, які емоції відчувають. Такий собі усний твір українською Це - дуже важливо. Адже стимулює вміння виражати свою думку, говорити. Багато дітей і цього не вміють. По-перше, тому що для них українська - іноземна, а по-друге - їхню думку мало хто слухає", - розповіла Ольга Макар, організатор табору. Вона - громадський діяч, координатор руху "Молодь за мир", опікується безхатьками та людьми похилого віку.
О 8-й ранку в таборі був підйом. Потім - ранкові процедури: чищення зубів, умивання. Далі - зарядка на свіжому повітрі та сніданок. До 14-ї волонтери з дітьми робили уроки: читали, писали, рахували, малювали. Після занять - обід і тихий час. Хто не хотів спати, міг спілкуватись з волонтерами, грати в ігри чи малювати. Після тихого часу в перший день гуляли в парку, у другий - ходили в кінотеатр. Потім вечеряли, читали казки на ніч і обговорювали день.
"Ходили в кінотеатр. На 3D фільм "Великий добрий велетень". Хвилювалися і ми, і вони. Волонтери - через те, чи висидять діти цілий сеанс, як будуть себе вести. Діти були на емоціях, бо то був їхній перший похід у кіно, - продовжила волонтер. - Один хлопчик під час сеансу все-таки не витерпів - і пішов дивитись за екран. Шукав там героїв мультфільму. Торкався самого екрану - для нього це був шок - 3D-формат фільму".
Волонтери з дітьми також гуляли в парку, ходили в піццерію.
"У кафе був цікавий момент: коли ми всі зайшли, 16 ромських дітей і 16 волонтерів, усі відвідувачі перестали їсти і з подивом розглядали нас", - додала Ольга Макар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наші бомжі та цигани для населення значно небезпечніші"
"Особливу увагу приділяли розмовам, які, на перший погляд, здаються звичайними. Ми розповідали про професії, заняття в житті, одяг, особисту гігієну. Діти банально не знають, які існують професії і як можна заробляти на життя. Ми розпитували, кому що подобається робити, намагались виділити якісь здібності в кожної дитини. Так, один 11-річний хлопчик має прекрасні задатки перукаря - уже зараз він стриже половину свого села", - відзначила волонтер.
Під час табору діти вчились чистити зуби та робити зарядку.
"У них навіть цей елемент гігієни сприймається дикість. Вони такого не роблять і не розуміють його значення", - поділилась Ольга.
Батьки дітей сприймають проект позитивно.
"Найважче - забирати дітей із села в табір. Коли під'їжджає автобус на 20 місць, а тебе чекає на зупинці 60 людей, і всі просять забрати їхню дитину - це морально складно, - згадувала волонтер. - До мене навіть підійшла одна мама, каже: "Може, ви думаєте, що наші діти не хочуть їхати з вами, то я вам скажу, що вони хочуть". Але ж у нас немає такого ресурсу, щоб забрати всіх - намагалась я пояснити".
Після табору волонтери відвозять дітей додому і ще півдня проводять у розмовах з батьками.
"Батьки нас зустрічали прекрасно: наготували голубців, качок. А от погода зустріла не дуже радо: дощ розмив сільські дороги, всюди бруд, сірість. Такий був контраст - після життя в хостелі з душем, умивальником, хорошими ліжками, діти знову потрапили в умови свого постійного проживання - будинки без вікон, дверей, з брудною постільною білизною", - розповіла Ольга Макар.
"Уміння дітей писати декілька букв та читати по складах роми сприймають ледь не як науковий ступінь чада. З одного боку - це добре. Але з іншого вони вважають, що цього вже досить для успішного життя. Тому наше завдання - донести їм, показати, заради чого і як варто вчитися далі", - додала активістка.
На кожну дитину був один волонтер. 15 людей - з Києва, один - з Ужгорода. Дорогу та проживання волонтери оплачували собі самостійно. Восени для дітей планують найняти репетиторів з Ужгорода. Хочуть особливу увагу приділити першокласникам: супроводжувати їх 1-го вересня та в перші місяці навчання.
"Учителі мало уваги приділяють таким дітям. Останні погано розмовляють українською, важко йдуть на контакт, тому їх садять на останніх партах та лишають наодинці. Ми ж хочемо, аби вони стали частиною класу, навчились читати й писати, не відставали від своїх ровесників. Це закладе початок подальшого їхнього життя", - зазначила Ольга.
У серпні рух "Молодь за мир" планує провести ще один табір під Києвом. Цього разу він буде ромсько-українським. Називатиметься "Школа миру". Участь у ньому візьмуть діти з українських сімей та стихійних ромських поселень, що наразі проживають у столиці.
"Це - буде "важкий" табір. Ми ставимо перед собою завдання об'єднати українських і ромських дітей. Першим показати, що всі рівні, другим - що можливе інше життя. Адже вони повинні інтегруватися. А подібні закриті поселення, школи чи цілі села - дуже негативне явище. І українці повинні вчитися жити з іншими національностями й діаспорами, і роми повинні вміти вливатися в наше середовище", - наголосила Ольга Макар.
6 
79692
Коментарі