Українці все частіше стали звертатися за допомогою до професійних психологів. Фахівці відзначають, що значна кількість населення не впевнена у своєму майбутньому і ситуації в країні. Про це йдеться у свіжому номері видання "Український тиждень".
За результатами дослідження Інституту соціології НАНУ "Українське суспільство. 20 років незалежності. Соціологічний моніторинг", починаючи з 1999 року надія на хороше майбутнє України була властива більшості громадян. Однак в 2011 році відбувся різкий спад позитивних настроїв, зате посилилася тривога, а цю надію зберегла лише третина людей.
Такі тенденції дзеркально відбиті у відчуттях українців щодо власної долі: страх і песимізм в 2011 році виросли разом з переживаннями за країну, а впевненість і оптимізм щодо і власного життя і життя країни зменшилися. Зокрема, у 2010 році 58,8% людей сприймали своє майбутнє з надією, а 2011 року їх кількість склала лише 43,8%. Разом з тим частка тих, хто відчував страх за власну долю, за цей період зросла з 12,9% до 21,5%.
Як повідомлялося, за даними КМІС за період 2011-2012 українці стали почуватися більш нещасними. У 2011 році щасливими себе почували 63% опитаних українців, у 2012-му - 53%. Відзначається сильна залежність відчуття щастя від фінансового становища, а рівня доходів - від рівня і якості освіти.
Серед загальних чинників називають брак продуктивної мотивації і загальну втому від політичних і соціально-економічних негараздів.
На думку соціолога Ігоря Лосєва, українцям властива слабка віра у власні сили, відсутність стійких переконань, схильність до пристосовництва, безпринципність. Але найбільший недолік, вважає експерт, це відсутність досвіду послідовного і наполегливого захисту порушених прав.
За даними дослідження, лише третина (30,2%) українців "у всіх випадках" або "в більшості випадків" намагалася відстоювати свої порушені права. Чверть (23,2%) респондентів своїх порушених прав не відстоювали зовсім.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому українське суспільство позитивно сприймає самосуд?
Крім того, українцям бракує соціальної солідарності, здатності до спільних дій, громадянської активності. Але найскрутніше в Україні з довірою. На думку заввідділом Інституту соціології Євгена Головахи, Україна "пасе задніх" за показниками взаємної довіри в усій Європі.
"Українець нічому не довіряє - навіть власному сприйняттю. Значний рівень довіри фіксується в малих групах - в сім'ї, серед родичів, друзів. А групова солідарність спостерігається в професійних групах, які пов'язані або з корупцією, або з престижем", - говорить політолог Віктор Небоженко
Експерти також відзначають переважання раціонального і прагматичного підходу в прояві патріотизму.
"Українці люблять Україну, яка живе в їхніх почуттях, однак на рівні відносин з державою патріотизм закінчується. Виникає бажання відвезти дітей в іншу країну, виїхати самим - туди, де нас ніхто не чекає, але де є хоч сякий-такий порядок" , - відзначає ще один експерт Олена Донченко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роз'єднана Україна була б набагато слабшою - італійський журналіст
Відзначимо, що в умовах сучасної кризи традиційних цінностей ламання вікових культурних і соціально-психологічних стереотипів відбувається не завжди безболісно і легко. У нових умовах добре пристосовуються високорозвинені і організовані спільноти та індивіди.
"Модернізація країни - це не тільки нові технології в економіці, нова інфраструктура та нова роль України у світі. Але і нова мотивація, здатність відчувати мінливий світ, вміння проектувати, впроваджувати і затверджувати нові цінності і традиції. Ми - сучасники світу, в якому на зміну шаховим дошкам геополітики та геоекономічного переділу приходить час геокультурного проектування світів, - національних, макрорегіональних тощо"- резюмують фахівці.
6 
35413
Коментарі