28 березня у Києві на Байковому кладовищі поховали головного диригента та художнього керівника Національного хору ім Верьовки Анатолія Авдієвського. Він помер минулого четверга у лікарні Феофанія. Йому було 82 роки.
З Анатолієм Авдіївським прощалися у приміщенні Національної музичної академії. Відспівували його у Володимирському соборі.
"Анатолій Тимофійович був непересічною людиною і геніальним хормейстером. Українську пісню він підніс до небес. У народну пісню він привніс академізм і цим надав їй нової інтерпретації", - розповів кореспонденту Gazeta.ua Мирослав Вантух, художній керівник і ансамблю танцю ім. Вірського.
"Коли чув хор Верьовки, ніколи не міг лишатися байдужим. Пісня Авдієвського завжди будила в моїй душі високі почуття до свого краю і батьківсько-материнського порогу", - додав він.
Біля Володимирського собору зібралося кілька сотень людей. Доки люди чекали на труну з тілом покійного, дзвонар весь час бив у дзвони.
"А кого це тут будуть відспівувати? Ще не бачили, щоб на похорони так багато людей сходилося", - перемовлялися перехожі.
Труну з тілом покійного привезли близько 13.15. У церкву її заносили 6 чоловіків у чорних пальтах. Слідом за ними у собор рушили люди. Священик їх перепинив. Попросив, аби вперед пропустили рідних Авдієвського.
"Анатолій Авдієвський був прекрасною людиною. Любив повеселитися і пожартувати. Якось нам довелося виступати з незручними металевими конструкціями на головах. Прикріпити їх було неможливо. Під час танцю вони постійно зсовувалися. Якось сказала Авдієвському: "Воно весь час їздить по голові і зовсім не тримається". Він відповів: "Так треба голову нормальну мати", - розповіла танцівниця Зоя Смирнова. У хорі Верьовки працювала 50 років.
"Анатолій Тимофійович був дуже вимогливим. Не терпів запізнень і прогулів. Дисципліна у хорі Верьовки завжди була на найвищому рівні", - додала вона.
За кілька хвилин у храм набилося дуже багато людей. Зайти всередину було важко. Серед присутніх були не лише друзі та знайомі покійного. Попрощатися з ним прийшло багато шанувальників його таланту.
"Ще молодості почав ходити на концерти хору імен Верьовки. З того часу не пропустив жодного їхнього виступу. Рухи Авдієського на сцені завжди мене заворожували", - розповів колишній вчитель Василь Остапчук.
"Кілька разів випадково зустрічався з Анатолієм Тимофійовичем на вулиці. Спершу заговорити до нього боявся. Переживав, що не захоче спілкуватися із незнайомцем. Та Авдієвським виявився дуже привітною і відкритою людиною. Багато розказував мені про хор Верьовки. А після того вітався завжди, коли зустрічав мене на вулиці", - додав він.
Анатолій Авдієвський народився у селі Федвар Олександрівського району на Кіровоградщині. Після закінчення Одеської консерваторії він заснував і 5 років був художнім керівником Поліського ансамблю пісні й танцю "Льонок" у Житомирі. Після того був художнім керівником і головним диригентом Черкаського українського народного хору. 1966 року Авдієвський очолив хор ім. Верьовки. Цьогоріч 7 березня відсвяткував 50-річний ювілей на посаді головного диригента та художнього керівника цього колективу.
Коментарі
1