Петро Павленський: "Влада створила народу тюрму повсякдення"

Фото: Валерыя Радзієвська

Перший публічний виступ після свого звільнення з в'язниці російський художник-акціоніст Петро Павленський дав у Києві. Він прочитав публічну лекцію про способи, якими силовий владний апарат маніпулює людьми і підкоряє їх собі. На власні очі, як це працює, каже Петро, він побачив за ґратами російської тюрми, де відсидів більше ніж півроку за підпал дверей ФСБ у Москві у листопаді минулого року.

Конференц-зал у приміщенні Центру візуальної культури в Києві щільно заповнений. На вулиці 30-тиградусна спека. У приміщенні не працюють кондиціонери. Від високої вологості пітніють вікна.

- Це як у бані, - усміхається Петро Павленський, стираючи паперовою серветкою піт із чола.

Однак більше години спілкується з присутніми. Розповідає про речі, які допомогло зрозуміти піврічне позбавлення волі.

Інструментом, за допомогою якого влада тримає людей у покорі, є маніпулювання їх базовими потребами. У в'язниці цей механізм наочний — каже художник.

- Влада керує людьми використовуючи як політичний інструмент їхні потреби. Я побачив в тюрмі, за рахунок чого людей підводять до ламання особистості — до відмови від себе, від своєї особистості, тобто, від того, ким людина була. Влада намагається цими потребами маніпулювати — ці потреби трохи вищі за базові: наприклад, це змога підстригти нігті чи зашити десь одяг, змога мати чи не мати дозвілля. Якщо людина йде на компроміс, якщо вона готова виконувати якісь вказівки, смислу яких вона не розуміє, у неї буде дозвілля. Якщо вона відмовлятиметься — у неї відбиратимуть змогу його мати. Все це поступово виробляє в людини автоматизм підпорядкування наказу. І через це людина ламається.

Такі самі механізми діють на умовній свободі. Свобода — це тюрма повсякдення — каже Петро Павленський. Вона, за його словами, відрізняється від ув'язнення тим, що влада забирає у людини свободу розпоряджатися своїм часом, тоді як у в'язниці людину обмежують у просторі.