У колишньому селищі Цукроварів, що на Кіровоградщині, люди роками живуть без газу, води і каналізації. У дев'яти багатоповерхівках заселені лише 59 квартир. Купити житло можна за 5 тисяч гривень.
"Писали листи і Януковичу, і Ющенку, і Юльці Тимошенко, Яценюку. Пропонували тут створити військову частину, будинок для пристарілих чи інтернат. Нехай сюди приїдуть переселенці. Плитку поставити, грубу для опалення – і можна жити", – розповідає журналу "Країна" Тетяна Лучейко, 53 роки. Живе у двохкімнатній квартирі закинутої 5-поверхівки.
Колись у селищі працював найсучасніший Кіровоградський цукровий завод №11. На початку 2000-х років підприємство почало занепадати. А селище стало однією з вулиць села Липняжка.
"У посьолку жили чотири тисячі чоловік. Всі одного возраста, багато дітей. Автобус їздив каждий час сюда. Світло горіло на вулицях посьолка, як в місті. А тепер світиться тільки коло магазина. Люди порозбігалися по всьому світу. Нічого не маємо. Харашо, шо світло є, вода і магазин, щоб хліба купити. Хочемо, щоб працював завод", – говорить 58-річний Володимир Заєць. Живе недалеко від вулиці Цукровий завод. Має у закинутих будинках квартиру.
"Село вобще покинуте. Ні дров, ні вугля не завозять на опалення. Хотів недавно взять кредит в банку. А вони мені: "А що ви під заставу даєте?" Відповідаю, що квартиру. Чую: "Та ваша квартира взагалі ніде не числиться", – каже 68-річний Олександр Кубишин.
Повний репортаж про людей із селища Цукроварів читайте у журналі "Країна" 4 серпня.
Коментарі
2