25 серпня буде середина терміну Віктора Януковича на посту президента України. Спеціально до дати проводжу експеримент — намагаюся продати обличчя гаранта.

О 10 ранку в неділю мешканці райцентру Стрий Львівської області поспішають до церкви освячувати фрукти — усі святкують Яблучний Спас.

Вдома на кольоровому принтері роздруковую великий портрет Віктора Януковича на фоні прапора та тризуба формату А4. Вставляю у лаковану дерев'яну рамку з-під фото. За портрет з рамкою буду просити 15 гривень.

На вулиці Січових Стрільців зустрічаю дві дівчини у вишиванках років 17-20. Пропоную купити собі портрет гаранта української Конституції до екватора.

- Оригінальний спосіб познайомитися, - сміються дівчата.

Пояснюю, що пропозиція цілком серйозна, дістаю із пакета портрет.

- Ми з "ригіоналами" не знайомимося, - прискорюють крок.

Біля церкви йде сім'я з двома дітьми років 12.

- Не показуй цю морду біля церкви у таке свято, - говорить пузатий чоловік у жекеті. - Не гніви Бога. Це тобі не базар, тут люди молитися прийшли, а ти бандюка приніс.

У магазині канцтоварів за прилавком жінка 40 років купує зошити. Пропоную їй або продавчині портрет.

- Та якби тут цей писок висів, то магазин би збанкрутував, - каже покупець. - Сюди б ніхто зі стриян не заходив. Цей же Янукович блазнює перед Путіним, три години його чекав, помаленьку країну готує до переходу під Росію зі своїми законами.

Продавець мовчки хитає головою у знак відмови.

На відкритій терасі кафе "Каприз" зайнято два з більше десятка дерев'яних столиків. У кутку тече кілька декоративних потічків. Місцеві називають цей заклад "Холодні ноги", бо поряд розташований магазин ритуальних послуг.

- Дай подивлюся на той портрет, - протягує з-за столика руку хлопець у синіх спортивних штанях. - І що, совість не мучає? Він скоро Україну Росії чи Китаю продасть, а ти, блін, цю фігню продаєш. Мене через його дебільний податковий закон з роботи звільнили, фірму закрили. Дитині не було за що памперси купити. Мудак ти, іди нафіг звідси.

Біля пам'ятника радянським воїнам двоє чоловіків років 40 п'ють пиво.

- Янукович, звичайно, нармальний мужик, - говорить беззубий Міша. - Усе для сім'ї і братви робить й державу грабує, але платити за його рожу не хочу. Ти краще нам на пиво закинь пару рублів, як продаси усе, а ми за його здоров'я вип'ємо по бутилочці.

Біля вокзалу стоїть червоний жигуль із шашечкою "таксі".

- Я інколи на полювання хожу. То єдине для чого твій портрет підходить — це, щоб у стрільбі тренуватися, а то вже давно не стріляв, трохи навички втратив, - говорить з цигаркою у роті чоловік. - А поруч можна поставити ще таких, як ти.

Детальніше читайте у свіжих випусках "Газети по-українськи".

×