Сьогодні на Прикарпатті завершують цикл Різдвяних свят.

Це дійство називають розколядою, повідомляє "Укрінформ".

"На Прикарпатті розколяда здавна мала свої традиції. Під час цього дійства сходились усі колядники для спільного святкування, спалювали різдвяний дідух і навіть розстрілювали коляду", - розповіла науковець, завідувачка відділу етнографії та фольклору навчально-методичного Центру культури та туризму Прикарпаття Стефанія Капустинська.

Колись у селі Росточки Долинського району колядували сестриці і браття (церковні активісти, - ред.). Кожна вулиця в селі мала свої гурти, які переважно, колядували "на церкву". Після Йорданських свят вони йшли з колядою та дідухом. Кожний - зі своєї вулиці. Сходились посеред села, чи на вигоні. Дідухи складали докупи, а після колядок їх запалювали. Цей обряд довіряли найстаршому, або ж найшановнішому коляднику. Це називалося "паління різдвяного діда".

У гірських районах святкування починалось на березі річки, де робили хрест із льоду і освячували йорданську воду. Там коляду розстрілювали. Бо в цей час коляда йде до завершення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 фактів про День соборності України

"У 40-х на Прикарпатті розколяду дуже любили молоді люди. Адже це були своєрідні різдвяні вечорниці. Гощення тоді було не обов'язковим. Головне - пісні, які славили народження Бога" - розповіла голова Івано-Франківського міського історико-просвітницького товариства "Меморіал" ім. В. Стуса Марія Турчин.

Коляди колись були різні. Але найбільше колядували чоловіки. Жінки не ходили. Вважали, що чоловіки несуть у хату добро, силу, перевагу. Марія Турчин також поділилася колядникою, належала батькам її чоловіка.

- Нині Рождество Божого дитяти,
Браття українці йдуть його вітати.
Тутки лемки співають, подоляки іграють,
Волиняк щось міркує, бойко легко танцює,
Полтавець плясає, гуцул трембітає,
Тра-ра, тра-ра, тра-ра-ра-ра-ра.

"В наш час у кожному селі на Прикарпатті розколяда відбувається у різний час та за своїми традиціями. Зараз це дійство радше виглядає як гала-концерт чи підсумок виконання колядок і представлення гуртів" - зазначив мистецтвознавець, диригент муніципального камерного хору "Галицькі передзвони" та один із організаторів міжнародного фестивалю в Івано-Франківську "Коляда на Майзлях" Ігор Дем'янець.

Він додав,що багато сучасних гуртів шукають старий репертуар, бо його необхідно відновлювати.

"Цікавими є нові музичні інтерпретації. Ось приїхав у цьому році до нас духовий оркестр семінаристів зі Львова. Виходять священики з саксофонами, трубами. Виносять дві барабанні установки і починають спочатку класичні колядки, а потім додають ще й танець. Перехід - феноменальний: від музики стилю Фреді Меркурі до "Бог ся рождає!", - розповів мистецтвознавець.

Настоятель церкви Царя Христа при монастирі отців Василіан УГКЦ отець Йосафат Хаймик розповів, що зміст "Коляди на Майзлях" постійно змінюється, аби фестиваль став культуротворчим елементом.

"Аби не лише презентували нові твори, але й ті, які б ми могли представити для вивчення чи аранжування. Чому б ні? Питання закордонних гостей для нас залишається відкритим, бо за їх участі завжди можна зробити цікаву мозаїку виступів", - сказав Хаймик.

22 січня розколяда розпочинається в Івано-Франківську. Цієї неділі колядуватимуть народні гурти з усіх районів Прикарпаття. Співатимуть "від малого до великого", а вкінці таки спалять дідуха.

×