На могилу до Василя Мойсея прилітає крук

20 лютого виповнилося два роки, як від вогнепального поранення в груди на вул. Інститутській у Києві загинув лучанин Василь Мойсей. Хлопця убив снайпер.

"Перед Майданом Василь прочитав "Чорного ворона" Василя Шкляра. Мабуть тому під час революції він узяв собі псевдо "Крук", - каже лучанин, настоятель храму Святої Великомучениці Варвари Роман Мойсей, брат героя "Небесної сотні" Василя Мойсея.

За словами брата, востаннє Василь виїхав на Київ в ніч з 18 на 19 лютого

"На Майдан Василь їздив переважно на вихідні з товаришем Степаном Стецьковичем, отцем Олександром Вронським з Ківерців, - розповідає Роман. - Вася казав: "Я не їду за Європу. Їду, щоб Європа була тут".

Василь здобував освіту в Університеті розвитку людини "Україна" в Луцьку. Навчався на IV курсі. У кінці березня мав отримати диплом реабілітолога. Планував стати священиком.

"20 лютого дзвонить до мене сестра з Італії, яка разом з мамою працює там, - говорить Роман. - Питає, як там Василь? Я кажу, що зідзвонювалися зранку з ним, говорив, що все добре. А зараз не турбую, щоб не відволікати. А вона каже: "Дзвони, бо уже вбили Ігоря Костенка з Тернопільщини". А ми з одного села були. Тоді вже мав підвищений пульс, почав переживати. Дзвоню до Васі, а він не бере телефон. Гудки йдут".

"Додзвонився до отця Олександра Вронського. Він повідомив, що Васю поранили в плече, - каже Роман. - Я трохи заспокоївся, бо подумав, що це легке поранення і лікарі допоможуть. Пізніше вдалося додзвонитися до Степана Стецьковича. Обіцяв мені, що за п'ять хвилин перетелефонує. Це були найтяжчі 5 хвилин в моєму житті. Якраз в цей час Василя і не стало. Я не повірив спочатку, кричав на Степана, просив, щоб він віз брата додому. В мене тоді був величезний шок".

За словами Романа, з його псевдо "Крук" пов'язано кілька містичних історій.

"Одного разу ми з мамою поїхали на Майдан, - згадує Роман. - Вона сильно плакала. Я відійшов, дав їй вивільнити емоції. Хотів, щоб вона поплакала на самоті. Тут до Жовтневого палацу прилітає чорний ворон, сідає на крило будівлі і починає голосно каркати. Дивиться на нас, ніби каже: мамо, не плачте! А коли торік в Луцьк приїжджав письменник Василь Шкляр, ми пішли з ним на Меморіал пам'яті, де похований Василь. Коли я розказував Шкляру про чорного ворона на Жовтневому палаці, прилітає молодий крук і сідає до Василя на могилу. У Шкляра виступили сльози на очах.

На честь Василя Мойсея перейменували частину просп. Перемоги у Луцьку.

×