На Дністрі державна компанія "Укргідроенерго" планує збудувати каскад із шести гідроелектростанцій сумарною потужністю 390 МВт за 16 млрд грн. Про це пише "Збруч".
На будівництво має надійти $166 млн з державних коштів і 400 млн євро, залучених у міжнародних спільнот. Та 1,1 млрд євро (=32 млрд. грн) кредиту, який має видати Європейський банк реконструкції та розвитку.
Гідроелектростанції мають розташуватися в трьох областях: Івано-Франківській - 1 ГЕС, Тернопільській - 4 ГЕС та Чернівецькій - 1 ГЕС. Івано-Франківська обласна рада дозволу на будівництво не дала, Чернівецька - погодилася, в Тернополі - сперечаються.
"Спорудження ГЕС передбачає перегородження річки і створення водосховищ, а отже, затоплення певних (зовсім не малих) територій. А йдеться про заповідні території національного природного парку "Дністровський каньйон", частину національного природного парку "Хотинський" та частину Галицького національного природного парку. Це і неповторні природні ландшафти, і найродючіші наші землі — так зване Галицьке Поділля", - зазначає видання.
Поки що погодження Кабміну та міністерства енергетики немає. Міністерство екології - проти й просить "вжити заходів щодо недопущення порушення природоохоронного законодавства і знищення територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі".
Також проти каскаду гідроелектростанцій висловилися опитані виданням учені.
"Потужність ГЕС прогнозують на рівні 390 мегават. Якщо порівнювати з атомними електростанціями, то майже таку ж потужність має найменший блок Рівненської АЕС, там 400 мегават. Але різниця в тому, що АЕС працює цілодобово і стабільно. Тоді як за відсутності води чи недостатньої її кількості (особливо в період посухи) ГЕС може виробляти енергії в 10 разів менше. Тож 390 мегават ніколи не буде, хіба що в години пік (зранку і ввечері). І хіба що у випадку повені, тоді така потужність можлива цілодобово",— сказав доцент кафедри енергоменеджменту Тернопільського національного технічного університету Мирослав Зінь.
"Тернопілля використовує в рік 1,3 млрд кіловат-годин. Генеруючих можливостей у нас немає. Навіть при зведенні ГЕС частка власної електроенергії буде незначною. До того ж прогнозована потужність електростанцій не означає реальну, вона буде значно меншою. Натомість ми маємо інші альтернативні джерела, які менше шкодитимуть довкіллю"- розповів директор Навчально-наукового інституту інформаційних систем Григорій Химич.
"61% нашої області розорано. Ми говоримо про програми туристичні, рекреаційні, але ж ніхто не поїде дивитися на орні землі. На Тернопіллі залишається 4 невеличких мікрорайони, важливі для туризму: Кременецькі гори, Товтрів кряж, Бережанське горбогір'я і Дністровська долина, або ж Дністровський каньйон. Останній входить у десятку найцінніших пам'яток України. Ця долина насичена відповідною рослинністю і тваринним світом. Тут умови ближчі до субтропічного клімату, температура в погожий день на 6 градусів вища, ніж назовні, за межами долини. У долині налічується понад 1 000 видів вищих судинних рослин, понад 200 так званих реліктових, тобто нехарактерних для нашої території рослин. І ми повинні сказати, що ландшафти теж унікальні. Якщо порушити систему, це все зникне", — зауважив доктор географічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету Любомир Царик.
"Коли ми будуємо величезне водосховище, то ця екосистема розвивається, дозріває, вимирає і на її місці народжується щось нове. Коли ми маємо водосховище об'ємом від 40 до 100 км3, то воно формується від 25 до 50 років. І протягом цього часу воно буде гнити, спостерігатимемо цвітіння води. Окрім того, є контраст між стоком і скидом води. Якщо швидкість стоку становить 0,3–0,5 метра на секунду, а скиду — до 16 метрів на секунду, то яка екосистема річки таке витримає? До того ж якість води буде ніяка, у водосховищі триватиме накопичення шкідливих речовин — важких металів, нафтопродуктів, продуктів цвітіння. До прикладу, у Київському водосховищі кілька років тому загинула вся риба, там постійно "цвіте" вода. Схоже чекає потенційне водосховище на Дністрі. Будь-які великі водосховища — це деґрадації і втрати. Вода в них не може мати навіть поливного чи побутово-господарського значення, не кажучи про питну властивість", - сказав професор Тернопільського педуніверситету Василь Грубінко.
2 
79692
Коментарі